Вибір і Планування кар’єри в бізнесі

Нашим діловим людям, як початківцям, так і досвідченим, бу­де корисним ознайомитися з методами і особливостями плануван­ня, вибору кар’єри в галузі бізнесу США.

У США досить серйозно ставляться до питань підготовки кад­рів для бізнесу. В компаніях розробляють довготермінові програ­ми підготовки фахівців, у середніх і малих фірмах — орієнтовні плани залучення на роботу різних категорій працівників.

Якщо говорити про майбутніх кандидатів у бізнесмени або про фахівців з питань, пов’язаних з бізнесом, то вони задумуються про свою кар’єру ще в школі. Дуже змістовно молоді люди, або точніше підлітки, вивчають власні особисті якості й здібності, щоб визна­чити свою придатність до кар’єри менеджерів або інших фахівців у сфері бізнесу. Визначення цих якостей важливе не лише для того, щоб знати, стане молода людина, припустімо, менеджером великої компанії чи ні. Такі характеристики потрібні й для тих, хто збирається займатися бізнесом або працювати за наймом у се­редніх і малих фірмах.

Для багатьох американців правильне визначення своєї кар’єри має велике значення. Основна мета в цьому процесі — отримати якомога більше інформації для самого підлітка і для його рідних, наскільки відповідають його індивідуальні якості тій спеціальнос­ті, яку він хотів би мати. За словами одного американського фахів­ця, є три основні переваги правильного вибору кар’єри: велике особисте задоволення, значна матеріальна винагорода і великий ^ суспільний внесок. Мабуть, усе це в багатьох випадках відповідає 'ч й іншим критеріям.

Л Американці за системний підхід у всьому, в тому числі й у ви - А борі кар’єри. В цьому процесі виділяють п’ять основних фаз: ви - *!* значення своїх якостей і здібностей; визначення тенденцій і ситу-

* ацій у різних галузях щодо попиту на робочу силу; зіставлення

Обраної спеціальності з особистими якостями і здібностями; освіта і професійна підготовка; отримання бажаної посади.

Визначення своїх якостей і здібностей. Основна увага приділяється визначенню своїх сильних і слабких професійних здібностей, інтересів, розумового розвитку, нахилу до виконання ручної або інтелектуальної роботи, з’ясування характеру.

Ця фаза досить складна і пов’язана з отриманням чесних, об’єктивних відповідей на поставлене запитання, наприклад:

♦ Чому більше я надаю перевагу — працювати з речами і пред­метами, ідеями чи людьми?

♦ Чи хочу я бачити фізичний результат своєї праці?

♦ Чи можу я справитися з роботою, для виконання якої необ­хідна фізична сила?

♦ Чи можу я ким-небудь керувати?

Слід зазначити, що особливе значення для вибору кар’єри в бі­знесі має чесний аналіз здібностей до керівної роботи. Крім само­оцінок, за допомогою тестів потрібно отримати якомога більше ду­мок людей, які знають кандидата.

Зіставлення обраної спеціальності з особистими якостя­ми і здібностями. У розвинених країнах поширено багато тестів, які досить точно можуть допомогти розібратися з цього питання. Проте і без тестів є деякі загальні критерії. Так, цілком законо­мірно, що якщо людина хоче мати справу з числами, то швидше стане кваліфікованим бухгалтером або інженером, ніж письмен­ником чи драматургом.

Майбутні фахівці не можуть розраховувати на успіх у бізнесі, якщо вони не мають насамперед таких якостей, як чесність, розум, інтелект, цілісність натури, самоконтроль, самовідданість, ста­ранність, оперативність і здоров’я.

Кілька слів про проблему воркоголізму — надмірне захоплення роботою (за аналогією алкоголізму). Це явище досить поширене в СІПА. Коли підприємці надмірно зайняті роботою, це призводить до небажаних наслідків як для самих підприємців під кутом зору їх власного здоров’я, так і для бізнесу з погляду їхніх реальних здібностей кваліфіковано виконувати роботу. Ця проблема вивча­ється вченими: у багатьох фірмах прагнуть зробити все, щоб при­вести воркоголіків (трудоголіків) до нормального стану. Для цього за рахунок фірм організовують спортивні заняття, виробничу гім­настику тощо, їх можуть звільнити від роботи для відпочинку. В США погано ставляться до людей, які беруть на себе зобов’язання, що не виконуються.

Вам буде цікаво ознайомитись із системою запитань, які здебіль­шого задають у відділі кадрів корпорацій під час знайомства з ти­ми, хто влаштовується на роботу: '

1. Як ви звичайно проводили свій вільний час або канікули, А коли вчились у школі?

•"V4* •"Зр* **"ЗР* •"ЗР* **"ЗР* *-«Р* *-«Р* *"«Р* *”"ЗР* *"«Р* **Тр* *"ЗР* *"ЗР* •’ТР* *пгт *'«Р* *”"ЗР* *-«р* **тр* *“*ЗР*

2. Ваші інтереси до цієї роботи зумовлені бажанням займатися нею в перспективі або ж вас більше цікавить швидкий, що має грошове вираження, результат?

3. Яку кар’єру ви прагнете зробити в житті?

4. Ким ви хочете бути через 10 років?

5. Як ви вважаєте, ваше навчання і професійна підготовка сприятимуть вашому професійному розвитку та зростанню? Чи сприйматимете ви рутинні доручення як частину вашого процесу навчання?

Освіта і професійна підготовка. Американська система на­вчання відрізняється від нашої. Після закінчення школи можна відразу ж вступити до університету або коледжу (середній заклад між технікумом і вищим навчальним закладом). У США є кілька категорій таких навчальних закладів. До найвищих належать та­кі престижні університети, як Гарвардський, Колумбійський, Йельський, Стендфордський, Каліфорнійський тощо.

Наступна категорія вищих навчальних закладів — це універ­ситети, створені різними громадськими організаціями, на зразок католицького університету Сан-Франциско. Потім ідуть універси­тети, що фінансуються з бюджетів штатів і міст, наприклад, уні­верситет Сан-Хосе. Є також категорія приватних платних універ­ситетів на зразок «Голден гейт Юніверсіті» в Сан-Франциско, в які набирають слухачів незалежно від тестування й успішності. У цих навчальних закладах навчаються переважно нащадки багатих людей, яким потрібен лише диплом.

Система коледжів досить складна і розгалужена. Більшість спеціальностей у сфері бізнесу набувають у коледжах. Випускни­ки коледжів здебільшого посідають середнє становище й обійма­ють посади в управлінській ієрархії корпорацій. Після закінчення коледжу багато американців починають свою справу.

Отримання бажаної посади. Представники фірм відвідують університети та інші навчальні заклади насамперед з метою ознайомлення з перспективними студентами.

Розділ 6

Досить цікавою є співбесіда представника фірми зі студентами. Доброю манерою перед співбесідою є надання копії своєї власної анкети, хоча представники фірми можуть запропонувати запов­нити спеціальний бланк анкети. Після встановлення часу, дати, місця співбесіди кандидату краще самому дізнатися якомога бі­льше про цю фірму з доступних джерел (преси, друзів і знайомих), а також запам’ятати правильну вимову імені, прізвища людини, з якою відбудеться співбесіда. Вважають за доцільне сформулювати попередньо всі запитання, які кандидат передбачає задати (вид роботи, особливості професійної підготовки, можливості підви - щення заробітної плати тощо).

^ В американських фірмах під час бесіди кандидатам задають ^ такі запитання:

♦Чому ця фірма зацікавила вас?

♦Чому ви обрали саме цю спеціальність або саме цю посаду?

♦Які коротко - і довготермінові прогнози щодо вибору кар’єри?

♦Який може бути реальний внесок кандидата в роботу, якою він хоче займатися, під кутом зору його кваліфікації, активності або інших можливостей?

♦Що ви очікуєте від цієї роботи?

Рекомендується заздалегідь написати чіткі письмові відповіді на ці запитання, щоб було краще вести співбесіду. Потрібно мати з собою блокнот і ручку для записів найважливіших моментів роз­мови, які записують відразу після її закінчення. Велику увагу слід приділяти своєму зовнішньому вигляду, одягу. На співбесіду не можна запізнюватися, краще прийти на 8 - 10 хв раніше.

Наведемо приклад особистої анкети для подання до відділу кад­рів фірми або для співбесіди з керівниками фірми.

Особиста інформація: домашня адреса, телефон, дата наро­дження, сімейний стан, військовий статус, інтереси (спорт, театр, хобі).

Коротко - і довготермінові цілі: короткотерміновою метою мо­же бути використання власних знань і досвіду в галузі, довготер­міновою — використання досвіду, накопиченого в цій фірмі, для обіймання посади в цій або іншій фірмі.

Особиста кваліфікація: перелічити попередні посади, які дали можливість набути досвіду управлінської роботи і розширити уяв­лення про цю галузь.

Освіта: назвати всі навчальні заклади, які закінчили, і основ­ні оцінки з предметів, необхідних для майбутньої роботи.

Досвід роботи: основну увагу приділити досвіду роботи в інших фірмах, який може стати у пригоді у цій фірмі.

Рекомендації: перелічити осіб (три-чотири), які можуть рекомен­дувати вас. Це можуть бути викладачі, керівники з попередніх місць роботи.

Під час співбесіди, а особливо до її підготовки, можуть знадоби­тися поради американського вченого Д. Корнеги, як звернути на себе увагу людей.

Найкращим регулятором співбесіди є здоровий глузд. Потрібно бути дружелюбним, чесним і правдивим, що допоможе скласти добре враження. У ході розмови слід уважно стежити за реакцією співрозмовника на відповіді, що дасть змогу визначити його справ­жню реакцію. Вважають поганим тоном відповідати «так» чи «ні», проте неприпустима також надмірна балакучість. Якщо кандидат відчув, що говорить досить багато, то найкраще повернутися до основної теми бесіди запитанням: «Може у вас будуть ще запи­тання?» Слід виглядати зацікавленим, а не показувати, ніби ро - бите послугу представникові фірми. Упродовж розмови бажано 4* дивитися співрозмовнику в очі. Пам’ятайте, що ваша розмова ^

Пов’язана зі здобуттям інформації про фірму і можливу роботу, тому не треба соромитися задавати доцільні запитання. Основ­не — це прагнути себе добре проявити, тому всі запитання слід задавати щиро і зацікавлено. Наприкінці співбесіди слід подяку­вати представникові фірми за наданий вам час і увагу. В разі по­треби можна запропонувати фірмі будь-яку додаткову інформацію про себе.

Після розмови потрібно занотувати основні елементи її змісту, а згодом уважно ставитися до всіх контактів з представниками фірми і виконувати запропоновані ними рекомендації. Якщо пер­ша співбесіда була успішною і вас запевнили, що відповідь отри­маєте до певного терміну, необхідно почекати тиждень або до за­значеного терміну, після чого можна нагадати про себе. Під час нагадування про себе, пославшись на співбесіду, можна ще раз подякувати за неї і кількома словами підтвердити, що зацікавле­ність до роботи зберігається. Американці, на відміну від нас, ве­дуть нотатки в ході співбесіди, і це не вважають чимось безсором­ним.