Види кредитів

Кредит — це позика у грошовій або натуральній формі, яка надається на умовах повернення із сплатою відсотків за користу­вання однією юридичною чи фізичною особою іншій.

Об’єктивна необхідність кредиту в умовах ринкової економіки зумовлена закономірностями обороту основного й оборотного капі­талу у процесі розширеного відтворення. На одних ділянках гос­подарювання вивільняються тимчасово вільні грошові капітали, які виступають джерелами кредиту, а на інших виникає тимчасо­ва потреба у кредитах.

В умовах ринку розрізняють такі види кредиту: банківський, комерційний, іпотечний, податковий, споживчий (товарний), дер - жавний, міжнародний (зовнішньоекономічний).

Кредит може надаватися у грошовій або натуральній формі.

Банківський кредит — грошова позика, що надається бан­ками та іншими кредитними установами функціонуючим підпри­ємствам і підприємцям. Це найпоширеніша форма кредиту у пері­од переходу до ринкової економіки.

За призначенням і характером використання серед банківсь­ких кредитів виділяють: позики торгово-промисловим підприємст­вам; позики під нерухомість; сільськогосподарські позики; конку-

0 рентний кредит; кредит під цінні папери; кредит під вексельні зобов’язання; міжбанківський кредит; позики органам.

Комерційний кредит надається споживачу постачальником £§ продукції у вигляді грошей або товарів з відстроченням платежу. В останньому випадку оформляють вексель як заставне зо - бов’язання покупця, де вказують суму позичених коштів, плату за ^ кредит, терміни платежу та інші умови, погоджені сторонами.

'І'Т. Л, •'"У* •‘"У* •'“У* »"У* •'"у» •"У* •'“У* ^"У* *-"У* *’“У# •"У* »"у«* ►‘У* •'■у-* •"у** *'*у* •"У* •"У* *',У#

Іпотечний кредит — це особливий вид економічних відно­син з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки, позичальниками — юридичні та фізичні особи, які мають у власності об’єкти іпотеки або поручителів, що надають під заставу об’єкти іпотеки на ко­ристь позичальника. Як іпотеки під час надання кредиту доцільно використовувати житлові будинки, квартири, виробничі будівлі, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальни­ка і не є об’єктом застави за іншою угодою.

Податковий кредит надається фінансовим органам на основі кредитної угоди, укладеної підприємством з податковою адмініст­рацією, за місцем реєстрації підприємства для сплати податків на дохід (прибуток).

Споживчий кредит надається населенню у вигляді відстро­чення платежу за товари довготермінового користування, на ку­півлю худоби, будівництво житла, садових будиночків та інші ви­ди послуг.

Державний кредит — це сукупність кредитних відносин між позичальником, в особі держави та підприємцями і населен­ням, як його кредиторами. Основними формами державного кре­диту є державні ощадні сертифікати, казначейські зобов’язання, облігації, позики та грошово-речові лотереї. Через ці форми дер­жава мобілізує грошові кошти юридичних і фізичних осіб на умовах повернення і платності та використовує їх на покриття державних витрат.

Міжнародний (зовнішньоекономічний) кредит — це по­зики, що отримують держава, банки, підприємці тощо від інозем­них кредиторів або надають іноземним позичальникам.

Серед названих вище видів кредиту розрізняють кредити на окремі види залежно від їхнього характеру, цільового спрямуван­ня, об’єкта кредитування та інших ознак і критеріїв.