Види об’єднання підприємств

Великомасштабному бізнесу властиві форми організації, в основі яких лежить об’єднання підприємств, фірм в організаційні структу­ри. Згідно з чинним законодавством, в Україні можуть створювати­ся й функціонувати два типи об’єднань підприємств та організацій (інтеграційних утворень): 1) добровільні; 2) інституціональні.

Об’єднання підприємств - це добровільне об’єднання юридичних осіб, яке вони створили з метою координації діяльності, забезпечення їхніх прав та інтересів у державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях.

Як свідчить світовий та вітчизняний досвід господарювання за умов ринкової економіки, підприємства та інші первинні суб’єкти господарювання можуть створювати різні за принципами й цілями добровільні об’єднання.

Розглянемо окремі типи організаційних структур, найбільш роз­повсюджених у вітчизняній ринковій та розвинутій економіці.

Господарські асоціації - договірні об’єднання підприємств і організацій, які створюються для спільного виконання однорідних функцій та координації загальної діяльності. Асоціації належать до м’яких форм об’єднання, мінімально обмежуючи дії членів асоціації, які входять до них. Учасники асоціації володіють правом входити до будь-яких інших асоціацій.

Асоціація - договірне об’єднання, створене з метою постійної ко­ординації господарської діяльності. Асоціація може координувати загальні розробки й дослідження, надавати учасникам послуги, зде­більшого юридичні (консультації з питань правового регулювання підприємницької діяльності, включаючи експортно-імпортні опера­ції, кредитування); інформаційні (забезпечення учасників ринковою інформацією, рекламою, інформацією технічних розробок, промис­ловими стандартами і статистикою), а також інші (пошук нових рин­ків тощо). Асоціація набула поширення як один з провідних видів збуту, сфер споживання, розробки і встановлення стандартів асоціа­ції з питань галузевих класифікаторів якості, надійності, умов праці, рівня кваліфікації працівників господарських об’єднань, оскільки є універсальним способом ведення спільної діяльності (Асоціація «Меблідеревпром»),

Корпорація - це акціонерне товариство, що поєднує діяльність декількох фірм для досягнення спільних цілей. Як юридична особа, корпорація несе відповідальність за боргами і податками за всі під­приємства, які входять до її складу, і є самостійним суб’єктом під­приємницької діяльності («Богдан», «УкрАвто» — ZAZ, ROSHEN).

Трест - форма об’єднання підприємств однієї або декількох галузей, при якій підприємства, які входять до складу об’єднання, втрачають господарську і виробничу самостійність, а управління здійснюється централізовано (ВАТ трест «Київміськбуд-1», ОАО «Трест Житлобуд-1», ЗАТ «Трест Стахановшахтобуд»),

Концерн - багатогалузевий комплекс підприємств, в якому структурні одиниці зберігають свою виробничу і господарську са­мостійність, але підпорядковуються єдиному керівництву шляхом контролю (General Motors, Ford Motor, DaimlerChrysler, Концерн «Стирол»), В Україні концерни створюються на базі великих дер­жавних підприємств і об’єднань.

ЦІ організаційно-господарьскі структури завдяки масштабам концентрації капіталу, виробничим потужностям, широким мож­ливостям диверсифікації виробництва володіють певною стійкістю до коливань ринкової кон’юнктури, здатні вигідно перерозподіляти інвестиційні ресурси, концентрувати їх на найбільш рентабельних напрямах.

Виникнення концернів у країнах з розвинутою ринковою еконо­мікою історично було обумовлено перш за все концентрацією капі­талу, його перенакопиченням в окремих товаровиробників. Важли­вою ознакою концернів стало об’єднання власності фірм, що входять до них, підприємств, банків. Таким чином, учасники концернів вза­ємозалежні не за договором, а за суттю економічних стосунків.

Консорціум - форма тимчасового об’єднання підприємств з ме­тою вирішення конкретних завдань і проблем, здійснення великих інвестиційних, науково-технічних, соціальних, екологічних проектів. Підприємства, які входять до консорціуму, зберігають повну само­стійність, підпорядковуючись спільному керівництву лише в частині діяльності, що стосується цілей консорціуму (консорціум «Трансма - гістраль», «Газотранспортний консорціум», консорціум банків АКІБ «УкрСиббанк» та АКБ «ХФБ Україна»), Консорціум - це потенційно ефективний організаційно-структурний спосіб тимчасової інтеграції кадрів, потужностей, матеріальних та фінансових ресурсів.

Фінансово-промислова група (ФПГ) це комплекс різногалу - зевих виробничих підприємств (промислових, транспортних, буді­вельних, наукових) і фінансових інститутів (банків, страхових ком­паній, інвестиційних фондів), які об’єднані спільністю економічних і фінансових інтересів і здійснюють скоординовану господарську та інвестиційну діяльність з метою збереження домінуючих позицій на ринку (фінансово-промислова група Технології енергозбереження, ЗАО «ФПГ Енергоконтракт», ВАТ ФПГ «ДОНСІЛЬМАШ»),

Учасниками ФПГ є юридичні особи, які підписали договір про їх створення і затверджена ними центральна компанія ФПГ, або осно­вне та дочірне товариства, що створюють фінансово-промислову групу. Основними умовами створення повинна бути наявність організацій, які діють у сфері виробництва товарів і послуг, а також банків та інших кре­дитних організацій. До їхнього складу можуть входити інвестиційні ін­ститути, недержавні пенсійні й інші фонди, страхові організації, участь яких зумовлена їхньою роллю в забезпеченні інвестиційного процесу в фінансово-промисловій групі. Якщо у складі учасників є юридичні особи, що перебувають під юрисдикцією держав - учасників СНД, то фінансово-промислова група реєструється як транснаціональна.

Синдикат - об’єднання підприємств однієї галузі з метою збу­ту продукції. Ці об’єднання сприяють усуненню зайвої конкуренції між підприємствами (алмазний синдикат «Де Бурс», національний телевізійний синдикат, синдикат цукрозаводчиків).

В Україні поряд із добровільними створюються й функціонують інституціональні об’єднання, діяльність яких започатковується в директивному порядку міністерствами (відомствами) чи безпосе­редньо Кабінетом Міністрів України. До таких належать виробничі, науково-виробничі (науково-технічні), виробничо-торговельні та інші подібні об’єднання (комплекси, центри), що інтегрують стадії створення (проектування), продукування, реалізації та післяпродаж­ного сервісного обслуговування виробів тривалого використання.