Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Вивчення та аналіз чинників зовнішнього середовища

Аналіз кризової ситуації, в який опинилося агропромислове виробництво України, свідчить, що зовнішнє середовище агропро­мислових формувань характеризується підвищеною складністю, оскільки чинників, на які організація змушена відреагувати, над­звичайно багато, та сила впливу доволі відчутна на її внутрішні зміни. Для зовнішнього середовища підприємств АПК притаман­на підвищена рухомість, оскільки зміни у ньому відбуваються надзвичайно швидко. Невизначеність зовнішнього середовища агропромислових формувань спричинена недостатньою кількістю
інформації про різноманітні зміни. Звідси випливає, що за таких умов їхнім менеджерам важко здійснювати управління організа­ціями. Тому першою найважливіїпою умовою забезпечення вижи­вання та успіху організації є вміння керівників оперативно реагу­вати на зміни у зовнішньому середовищі захисними функціями з метою нейтралізації негативного впливу на її внутрішні складові. Навіть якби зміни, що відбуваються в ньому, були незначними, все ж керівникам потрібно звертати на них увагу, оскільки органі­зація залежить від зовнішнього середовища в багатьох аспектах (зокрема, у виборі постачальників, споживачів, посередників, у конкурентній боротьбі). Від цих чинників залежить виживання організації, тому, з одного боку, менеджер повинен виявити найіс­тотніші з них, які впливають на внутрішнє середовище, а з друго­го — запропонувати найкращі способи реакції на зміну їх. У цьо­му плані організації подібні до живих організмів, оскільки, згідно з теорією Ч. Дарвіна, вижити змогли лише ті, які пристосувалися до умов навколишнього середовища.

Отже, перша проблема, з якою зіштовхнеться менеджер, — це визначення зовнішнього середовища його організації, лруга — об­меження обліку його. Третя, проблема полягає у виборі найкра­щих способів реакції на зміни у зовнішньому середовищі.

Звідси випливає, що зовнішнє середовище буває прямої (про­міжне середовище) і непрямої (середовище непрямого впливу) дії. Чинники прямої дії — це ті, які безпосередньо впливають на дія­льність організації і на які вона насамперед повинна реагувати.

До чинників прямої дії належать: споживачі, постачальники, посередники, конкуренти, державні органи влади та ін.

Потреба найефективнішого використання зв’язків із зовнішнім середовищем спонукала до низки досліджень для визначення сут­ності, структури й механізмів функціонування проміжного зовні­шнього середовища, яке безпосередньо впливає на результати ді­яльності підприємства і на яке підприємство може впливати через встановлення ефективних комунікацій.

Для підприємств аналіз чинників проміжного ринкового сере­довища здійснюється з метою виявлення характеру середовища та вимог, які висуваються до господарюючих суб’єктів, а для регулю­вальних органів — недоліків та негативних тенденцій, що можуть призвести до дисгармонії розвитку ринку.

Визнаним лідером розроблення конкурентного аналізу зов­нішнього середовища чинників прямої дії є професор Гарвардської школи бізнесу М. Портер, автор основних моделей з визначення основних сил конкуренції й варіантів конкурентних стратегій. Відповідно до досліджень М. Портера, стан конкуренції на певно­му ринку визначають п’ять конкурентних сил (рис. 7.3):

1. Суперництво між існуючими конкурентами в галузі (внутрішньогалузева конкуренція).

2. Товари-замінники.

3. Нові конкуренти.

4. Ринкова влада постачальників.

5. Сила впливу покупців.

 

Вивчення та аналіз чинників зовнішнього середовища

Рис. 7.3. П’ять сил конкуренції

 

♦ поліпшення якості обслуговування під час продажу й поши­рення товару.

3. Нові конкуренти. Вагомий вплив має такий чинник, як кон­куренти, його дія спостерігається на всі змінні внутрішнього сере­довища. Конкурентна боротьба відбувається між організаціями не тільки за споживача, а й за надійних постачальників, нові техно­логії, вигідних посередників та ін.

Їхня поява в галузі може запобігти таким вхідним бар'єрам:

♦ економія на масштабі й досвіді виробництва підприємств, що вже закріпилися в галузі, допомагає втримувати витрати на тако­му низькому рівні, який недоступний потенційним конкурентам;

♦ диференціація продуктів і послуг, тобто опора на торгові мар­ки, що підкреслюють унікальність товару й визнання його покуп­цями;

♦ потреба в капіталі. Дуже часто ефективна конкуренція потре­бує великих первісних інвестицій;

♦ витрати переорієнтації, пов’язані зі зміною постачальників, перенавчанням персоналу, науковими й проектними розробками нового продукту тощо;

♦необхідність створення нової системи каналів розподілення;

♦ політика держави (уряду), несприятлива для проникнення на ринок, наприклад, установлення високих мит для іноземних кон­курентів або відсутність пільгових державних субсидій для новач­ків.

4. Ринкова влада постачальників. Підприємство конкурує, тоб­то веде економічну боротьбу, не тільки із собі подібними виробни­ками, а й зі своїми контрагентами-постачальниками, конкурента­ми. Постачальники мають значний вплив на досягнення органі­зацією мети, оскільки від того, наскільки якісна сировина, матері­али поставлятимуться, залежить результат діяльності.

Сильні постачальники можуть:

♦підвищувати ціну на свої товари;

♦знижувати якість продуктів, що поставляють, і послуг.

Сила постачальників визначається:

♦наявністю великих компаній-постачальників;

♦відсутністю замінників товарів, що поставляють;

♦ ситуацією, коли галузь, куди здійснюються поставки, є одним з неосновних замовників;

♦ вирішальним значенням товарів, що поставляють, у низці не­обхідних економічних ресурсів;

♦здатністю приєднати фірму-покупця. вертикальною інтеграцією.

Діяльність постачальників впливає на технологію, оскільки з її

Зміною доводиться проводити серед них відбір і залишати тих, які найбільш вдало можуть організувати технологічний процес, вико - л нати поставлені завдання. Цей чинник також впливає на струк - ’ туру організації, особливо це стосується служби маркетингу. Оскі-

Льки кількість постачальників може збільшуватися, то можливе створення нових структурних підрозділів або нових посад. Зазви­чай для того щоб працювати з відібраними постачальниками, не­обхідна перепідготовка кадрів чи прийняття на роботу більш ква­ліфікованих працівників. Цей приклад показує, що один з чинни­ків зовнішнього середовища прямої дії впливає на всі чинники внутрішнього середовища організації.

5. Сила впливу покупців. Конкуренція з боку покупців виявля­ється:

♦тиском на ціни з метою зниження їх;

♦вимогами вищої якості;

♦вимогами кращого обслуговування;

♦зведенням внутрішньогалузевих конкурентів один з одним.

Сила покупця залежить від:

♦згуртованості й сконцентрованості групи споживачів;

♦ступеня важливості продукції для покупців;

♦діапазону застосування продукції;

♦ступеня однорідності продукції;

♦рівня інформованості споживачів;

♦інших чинників.

Отже, концепція п’яти сил конкуренції — це інструмент, що дає змогу практично аналізувати ступінь інтенсивності конкурен­ції на конкретних ринках. Власне кажучи, так і роблять підпри­ємства перед прийняттям стратегічних рішень про входження в нову для себе галузь або про вихід із безперспективної галузі. Для цього вони послідовно оцінюють ситуацію в галузі з погляду дії кожної з п’яти сил, зважують свої можливості протистояти вияв­леним погрозам і приймають обґрунтоване рішення.

Чинниками непрямої дії є такі, які не мають безпосередньо­го впливу на діяльність організації, проте вона повинна їх врахо­вувати і в разі потреби відрєагувати на них. До чинників непря­мої дії належать: економічні, науково-технічні, соціокультурні, політичні, екологічні, соціальні, міжнародні, а також природне середовище.

Економічні чинники. Керівництво повинно вміти оцінити, наскільки вплинуть на організацію зміни в економічному стано­вищі країни. Особливо це важливо за умов економічної кризи, ко­ли інфляція, зміни в курсах валют та невизначеність економічної політики держави можуть мати для організації негативні, а не­рідко й катастрофічні наслідки.

^ Науково-технічні чинники є одночасно внутрішніми і зов - - а нішніми чинниками впливу на організацію. Технологічні ново - ^ введення впливають на ефективність, з якою продукцію можна ( виробляти й реалізовувати. Тому, щоб зберегти конкурентоспро - можність, усі підприємства мають йти в ногу з життям, реагувати

* на нові розробки і самі пропонувати нововведення.

Соціокультурні чинники. Серед них переважають життєві цінності і традиції. Норми культури та моралі теж впливають на процес функціонування організації. Тому і їх необхідно врахову­вати керівництву, приймаючи особливо важливі рішення.

Політичні чинники. Ставлення державних органів вико­навчої влади, законодавчих органів і суду до бізнесу також мо­жуть істотно впливати на організацію. Розміром податків, подат­ковими пільгами, контролем за цінами та заробітною платою, стан­дартами безпеки та чистоти довкілля тощо держава може вплива­ти на діяльність малих підприємницьких структур, організацій різних форм власності.

На розвиток організації мають непрямий (опосередкований) вплив також відносини з місцевим населенням. Враховуючи став­лення людей до бізнесу, їх норми поведінки, культуру та звичаї, керівництво організації повинно діяти так, щоб запобігти виник­ненню на цьому тлі різних конфліктних ситуацій.

Міжнародне середовище як чинник опосередкованого впли­ву теж має враховувати керівництво організації, оскільки сучасне виробництво в багатьох випадках може виходити за межі однієї країни. Експорт, ліцензування, спільні підприємства, прямі капі­таловкладення, багатонаціональні корпорації є сучасними поши­реними різновидами міжнародного бізнесу. Для організацій, які функціонують на міжнародному рівні, зовнішнє середовище ха­рактеризується підвищеною складністю. До чинників, які зумов­люють підвищену складність, відносять:

♦різні торгові та митні бар’єри;

♦політику держави щодо імпорту продукції чи послуг;

♦відмінність у вподобаннях та потребах закордонних споживачів;

♦мовні бар’єри та ін.

Слід зазначити, що для сільськогосподарських підприємств природне середовище виступає як чинник прямої дії, оскільки саме він є одним з визначальних у кінцевих результатах діяльності.

Зовнішнє середовище підприємств АПК має особливості, які випливають з специфіки сільськогосподарського виробництва. Створення продукту в сільськогосподарському виробництві відбу­вається під виливом не тільки знарядь, предметів та робочої сили, а й природних умов, чого немає в інших галузях народного госпо­дарства. ГІри цьому чинник природного середовища у багатьох випадках є визначальним. Тому його відносять до чинників пря­мої дії. Оскільки дію природного середовища важко передбачити і нейтралізувати його вплив, то управлінські рішення менеджери сільськогосподарських підприємств мають приймати за умов під­вищеної невизначеності та ризику.

Для того щоб менеджер умів приймати правильні управлінські а рішення з питань впливу зовнішнього середовище на його органі - л зацію, він повинен чітко усвідомлювати характеристики, які йому притаманні. л

Перша характеристика — складність. Під складністю зов­нішнього середовища розуміють кількість чинників, на які органі­зація змушена реагувати, і ступінь впливу кожного з них. Напри­клад, якщо підприємство має більшу кількість споживачів, конку­рентів, посередників, а також пов’язане з багатьма контактними аудиторіями, то ми говоримо, що воно перебуває в складнішому зовнішньому середовищі, ніж те, яке має їх менше.

Друга характеристика — рухомість зовнішнього середо­вища — це швидкість, з якою відбуваються зміни в оточенні орга­нізації. Кожна організація перебуває у постійному русі. Однак для деяких з них зовнішнє середовище буде більш рухомим, ніж для інших. Крім того, у різних підрозділах однієї організації зовнішнє середовище характеризуватиметься різною рухомістю. Наприклад, для відділів науково-дослідних розробок, маркетингу зовнішнє середовище буде більш рухомим, ніж для виробничого чи інших підрозділів.

Третя характеристика — невизначеність зовнішнього се­редовища. Вона характеризується кількістю інформації, яка над­ходить про той чи інший чинник, і ступенем достовірності її. Якщо інформації надходить мало і немає впевненості щодо її достовірно­сті, то це свідчить про невизначеність зовнішнього середовища.

Четверта характеристика — взаємозв’язок чинників зов­нішнього середовища. Чинники зовнішнього середовища діють на внутрішнє середовище організації з певною силою, вони взаємо­пов’язані між собою. Зміни одного чинника спонукають зміни інших.

З огляду на зазначене вище можна зробити висновок, що на внутрішнє середовище організації важливий вплив мають чинни­ки як прямої, так і непрямої дії зовнішнього середовища. Отже, вивчення зовнішнього середовища в аграрному бізнесі, вміння реагувати на зміни, що у ньому відбуваються, є важливою запору­кою прийняття раціональних управлінських рішень, передбачен­ня кризових ситуацій, прорахуиків у економічних і соціальних відносинах підприємств АПК.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru