Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Вплив промисловості на довкілля

Промислові енергетичні викиди й дія відходів більшою чи меншою мірою залежать від галузей промисловості.

Викиди важких металів (окрім свинцю), для яких загальним індикатором є кадмій, залежать від обсягу виробництва металургійної промисловості і від використання вугілля та нафти. Зменшення обсягу виробництва в металургії, підвищення рівня ефективності використання енергії та підвищення ефективних характеристик підприємств у міру заміни застарілого обладнання зумовлюють значне зниження викидів кадмію.

В гірничо-металургійному комплексі України утворюється 210 млн т/рік відходів виробництва, при цьому частка відходів гірничорудного виробництва становить 75,75 %, металургійного - 22,15 %, коксохімічного - 2,10 %. Під відкритим складуванням відходів в Україні перебуває понад 150 тис. га землі. З екологічної точки зору відкрите складування призводить до пилоутворення й міграції цих аерозолів на значні відстані під дією кліматичних чинників. Враховуючи той факт, що до складу пилу, крім оксидів заліза й вуглецю, входять оксиди магнію, силіцію, алюмінію та інших елементів, його міграція призводить до екологічного дисбалансу водоймищ, ґрунтів, негативно впливає на атмосферу місць проживання людей.

При підземному видобуванні вугілля на кожну тонну видобутого твердого палива в атмосферу викидається 0,42 кг пилу, 0,6 кг оксидів сірки, 0,11 кг оксидів азоту, 1 кг окислу вуглецю та інших інгредієнтів [1].

У процесі проведення гірничих робіт із вугільних шахт щороку

з з

виділяється (за різними оцінками) від 750 млн м до 2,7 млрд м

метану, абсолютна більшість якого викидається в атмосферу. Серед

неорганізованих джерел викидів особливе місце посідають породні

відвали, що горять. Об’єм шахтних та кар’єрних вод, що

^ з

відкачуються під час видобутку вугілля, становить майже 600 млн м на рік, тоді як на господарсько-виробничі потреби підприємств галузі та інших споживачів використовується лише 250 млн м3, або 40 %. Через вкрай недостатнє очищення шахтних вод у річки щороку скидається понад 1 млн т мінеральних солей.

Другу сторону видобувної промисловості при відкритому способі пояснює такий приклад. Великий вугільний кар’єр глибиною 100 м і розміром розрізу 5 х 5 км розташований між Ессеном і Дюссельдорфом (земля Північний Рейн - Вестфалія в Німеччині), розвиваючись, поглинає населені пункти, церкви і погости, знешкоджує родючі землі, залишаючи за собою гори пустої породи. З 1948 р. зруйновано 58 селищ, переселено ЗО тис. жителів, знешкоджено 260 км родючих земель. Згідно з прогнозами енергетиків у найближчі роки буде знищено ще 20 населених пунктів з населенням 20 тис. жителів.

Питомий вихід порожніх порід, які йдуть у відвали, на 1 т корисних копалин є коефіцієнтом розкриття. У вугільній промисловості при підземному видобутку на 1 т вугілля припадає

з з

0,25-0,31 м породи, а при кар’єрному - 5-7 м розкривних порід. У

залізорудній промисловості цей коефіцієнт коливається від 1—1,5 до

10 і більше, в кольоровій металургії від 1-5 до 10-20. На окремих

марганцевих кар’єрах України для одержання 1 т руди доводиться

переробляти до 40 т розкривних порід.

Обсяг викидів забруднюючих речовин під час видобутку нафти, газу і конденсату у 2005 р. становив 46,8 тис. т. Обсяг викидів під час транспортування нафти у 2005 р. становив 1,9 тис. т, при транспортуванні природного газу - 172,2 тис. т.

На п’яти залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатах

^ з

Кривбасу щорічно скидається у відвали майже 200 млн м твердих скельних порід із складу розкривних та рудовмісних пластів. На Нікопольських марганцеворудних гірничо-збагачувальних

З

комбінатах у відвали щорічно викидається близько 200 млн м розкривних порід.

Виробництво сталі супроводжується виділенням в атмосферу значної кількості газів і пилу. Виплавка 1 т сталі пов’язана з викидами в атмосферу 0,04 т твердих частинок, 0,03 т діоксиду сірки, близько 0,05 т оксиду вуглецю. Пил містить сполуки марганцю, заліза, міді, цинку, кадмію, свинцю та інших сполук. При виплавлянні високо - та складнолегованих сталей у пил додатково потрапляють діоксиди кремнію, сполуки сірки, фосфору, оксиди ванадію, сполуки хрому, нікелю, молібдену тощо.

Коксохімічне виробництво забруднює атмосферу оксидом та діоксидом вуглецю, оксидом сірки. На 1 т перероблюваного вугілля виділяється близько 0,75 кг діоксиду сірки та по 0,03 кг різних вуглеводнів й аміаку. Поблизу коксохімічних заводів середні рівні вмісту в повітрі діоксиду сірки становлять від 0,05 до 0,2 мг/м.

Забруднення довкілля навколо підприємств чорної металургії відчувається в радіусі 20-50 км. На 1 км цієї території випадає 5— 15 кг пилу на добу.

При переробці 1 т нафти в атмосферу викидається 3,44 кг вуглеводів, 0,89 кг оксидів сірки, 0,4 кг вуглецю, 0,09 кг оксидів азоту, 0,03 кг сірководню.

В таблиці 2.1.7 наведено основні види твердих і шламоподібних токсичних промислових відходів деяких галузей промисловості.

Таблиця 2.1.7 - Види токсичних відходів деяких галузей ________________ промисловості_________________________

Відходи

Шкідливі речовини відходів

Машинобудування

Осад хромистих стоків

Хром

Осад ціанистих стоків

Ціан

Стрижневі суміші на органічному в'яжучому

Хром

Осад після вакуум-фільтрів станцій нейтралізації гальванічних цехів

Цинк, хром, нікель, кадмій, свинець, мідь, хлорофос

Кольорова металургія

Відходи збагачення та шлами

Солі важких металів

Медична промисловість

Відходи виробництва синтоміцину

Бром, двохлоретан, метанол

Продовження таблиці 2.1.7

Нафтопереробна і нафтохімічна промисловість

Відпрацьована глина

Масла

Відпрацьовані каталізатори

Хром

Відходи процесу фільтрації

Цинк

Алюмосилікатний адсорбент від очищення масла, парафіну

Хром, кобальт

Хімічна промисловість

Шлами лакофарбового виробництва

Цинк, магній

Відходи виробництва гіпосульфіту, сульфату безводного

Фенол

Відходи магнітного лаку, колодію, фарб

Двохлоретан, метанол, толуол

Відпрацьовані масла цеху азотного виробництва

Канцерогенні речовини

Цинкові відходи содової промисловості

Цинк

Відходи фільтрації капролактаму

Капролактам

Г рафітовий шлам

Ртуть

Згідно з дослідженнями західних фахівців, транспортно-дорожній комплекс, до складу якого входять автомобілі, літаки, тепловози, пароплави, сільгоспмашини та дорожня техніка, є одним з основних забруднювачів атмосфери. При цьому частка автомобілів становить близько 70 %, залізничного транспорту - 25 %, дорожньо-

будівельних машин - 1,4 %, авіації - 2 %, пароплавів - 1 % всіх забруднень навколишнього середовища.

Автотранспорт належить до переміщу вальних джерел забруднення довкілля. З випускними газами він викидає в атмосферу близько 200 хімічних сполук.

За оцінками фахівців, кількість автотранспортних засобів збільшується щороку у світі в 5 разів швидше, ніж зростає кількість населення планети.

На частку автотранспорту припадає 70 % викидів свинцю в атмосферу, свинець викидається у вигляді оксидів у складі продуктів згоряння, а також у вигляді дуже отрутного незгорілого тетраетил свинцю. Останній використовується як антидетонаційна присадка до авіаційних та автомобільних бензинів. Один вантажний автомобіль середньої вантажопідйомності виділяє 2,5-3 кг свинцю за рік.

Автомобілі забруднюють довкілля не тільки свинцем, але й оксидами азоту (NO, N02), оксидами вуглецю (со, со2) і навіть озоном (03).

Один автомобіль із карбюраторним двигуном, який пройшов 15 тис. км, в середньому викидає в атмосферу близько 1 кг свинцю, 530 кг чадного газу тощо. Ці компоненти випускних газів дуже небезпечні для живих істот, у тому числі і для людей:

- свинець уражає центральну нервову систему, печінку, нирки, а також знижує фотосинтез у рослин;

- чадний газ негативно впливає на центральну нервову систему, порушує обмін речовин;

- бензопірен викликає інтоксикацію, рак усіх локалізацій.

Частку участі автомобільного транспорту в забрудненні атмосферного повітря найкрупніших міст світу наведено в таблиці 2.1.8.

Таблиця 2.1.8 - Частка забруднення атмосфери автомобільним _______________ транспортом деяких міст світу (%)_________________

Місто

Оксид вуглецю

Оксиди азоту

Вуглеводи

Токіо

99

33

95

Нью-Йорк

97

31

63

Москва

96,3

32,6

64,4

Санкт-

88,1

31,7

79

Петербург

Необхідно враховувати також, що в містах поряд з автотранспортом широко використовуються дорожньо-будівельні і будівельні машини та механізми, які відзначаються високою витратою палива і, внаслідок цього, великим об'ємом викидів випускних газів. Так, за 1 год роботи бульдозера витрачається 10— 12 л палива, скрепера - 14 л, екскаватора - 120-140 л. А трактор викидає в повітряне середовище в середньому близько 17гсажі/кг палива, за 1 рік роботи в ґрунт потрапляє до 59 мкг бензопірену/кг ґрунту.

Акумуляторні батареї, що використовуються в автомобілях, постійно виділяють у повітряне середовище „акумуляційні гази” (двооксид сірки, сурм'янистий і миш'яковистий водень, вуглекислий газ, аерозоль сірчаної кислоти), особливо під час зарядження батарей.

За рахунок ефекту стирання асфальтових та інших дорожніх покриттів, а також резинових коліс із кожного кілометра дороги завширшки 10 м щороку виноситься в повітряне середовище близько 1 т дрібного пилу. При низькій якості покриття кількість пилу в приземному шарі повітря навіть на відстані 100-150 м від краю дороги сягає 200-500 мг/м, що в 400-1000 разів перевищує ГДК для даного виду забруднення.

Автотранспорт викликає і „шумове забруднення” природного середовища: легковий автомобіль створює шум близько 70 дБ, а вантажівка - до 90 дБ. Звичайно, рівень шуму на відстані 7 м від краю проїжджої частини вулиць становить приблизно 80 дБ. У зв'язку з цим необхідно зазначити, що постійний вплив шуму силою вище ЗО дБ негативно впливає на психіку людини, а при 60-90 дБ - ще й на вегетативну нервову систему, тобто викликає виразкову хворобу і гіпертонію. Кожний децибел шуму вище допустимого рівня знижує продуктивність праці на 1 %, підвищує ризик втрати слуху на 1,5 % і на 0,5 % - ризик серцево-судинних розладів. Обстеження показали,

що приблизно у 70 % населення підвищуються кров’яний тиск і частота пульсу при дії шуму, більшого за допустиме значення на 10 %. У результаті підвищеного шуму в містах захворюваність збільшується на ЗО %, зменшується тривалість життя на 8-10 років, працездатність знижується мінімум на 10 %, а ефективність відпочинку - практично вдвоє.

Зменшення рівня шуму досягнуто в Японії за рахунок введення в дорожні покриття епоксидної смоли, гуми й отверджувача; ступінь звукопоглинання досягає 71-100 % [9].

Хоча авіації належить 2 % транспортних забруднень, саме вона та ракетно-космічний комплекс є другим після автомобілів забруднювачем атмосфери свинцем. Також авіаційний транспорт забруднює довкілля окисом вуглецю, неспаленими вуглеводнями, окисами азоту та сажею.

Водні види транспорту незначно забруднюють повітряний басейн, однак можливе забруднення ними гідросфери має глобальний характер. Нафта і нафтопродукти є основним забруднювачем водного басейну під час роботи водного транспорту. Суть у тому, що на танкерах перед кожним наступним завантаженням нафтою робиться промивка ємностей (танків). Промивна вода і залишки нафти, як правило, скидаються за борт. До того ж, після розвантаження танкери йдуть до місця завантаження без вантажу. Для забезпечення належної осадки та безпечності плавання танки судна заповнюються баластною водою, яка забруднюється нафтою і перед завантаженням теж скидається за борт.

В У країні найперспективнішим напрямом поліпшення експлуатаційних і, насамперед, екологічних характеристик транспорту визнано використання спеціалізованих присадок різної функціональної дії безпосередньо до палива й мастил, введення стандартів на вміст різних шкідливих елементів у бензині, використання бінарного палива (двокомпонентна суміш із низькооктанового бензину і пропан-бутану дозволяє знизити шкідливі викиди у 2-3 рази). Один зі шляхів зменшення негативної дії автотранспорту на довкілля - вдосконалення звичайних бензинових і дизельних автомобілів, тобто безпосереднє уприскування палива, електронне управління, нейтралізація відпрацьованих газів та інших систем, без яких експлуатацію машин у більшості розвинених країн заборонено.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru