ВЗАЄМОДІЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА БАНКІВ В НАПРЯМКУ ІНВЕСТУВАННЯ РОЗВИТКУ

С. В. Філиппова, д. е.н., проф., І. Р. Крючкова, асп.

Одеський національний політехнічний університет, Одеса

В умовах трансформаційних процесів в економіці України важливе значення займає ефективна інвестиційна діяльність підп­риємств. На мікрорівні її ефективність залежить насамперед, від формування раціональної інвестиційної стратегії підприємства та його можливостей залучити кошти. Серед основних джерел залу­чення коштів слід виділити такьі розповсюдженьї види позик як позики від:

- місцевих (державних) органів влади;

- фінансових установ (при цьому враховуючи нерозвиненість фінансового ринку України на долю банків припадає майже 85% позик);

- іноземних інвесторів. Але враховуючи нерозвиненість фон­дового ринку в Україні (лістинг на ПФТС на 1.12.2011р. пройшли лише 88 українських компаній, з яких лише 40% складали промис­лові підприємства), такі позики є складними для отримання.

Адже, основним джерелом запозичення коштів для промис­лових підприємств є банківські установи [1]. При цьому 2007- 2011рр. у промисловості України більша частина інвестицій в ос­новний капітал надійшли в галузі, які, за класифікацією Організації економічного співробітництва та розвитку, належать до середньо - низькотехнологічних - виробництво харчових продуктів, будівниц­тво. Натомість галузі, які забезпечують пропорційно більшу частку виробництва інноваційної продукції, залучили значно менші обсяги інвестицій.

На нашу думку, це пов’язано в першу чергу з структурою БСУ, національною приналежністю капіталу банку та його специ­фічними цілями. Такими цілями були:

- «слідування» за національним бізнесом. Коли бізнес в тій чи іншій країні виходив за рамки національного та починав органі­зовувати свої представництва в інших країнах, банки йшли за ним. Так серед крупних корпоративних клієнтів «Укрсиббанку» (група “BNP Paribas”, Франція) 50 компаній (з 240 загальної кількості ко­рпоративних клієнтів) мають французьке походження, 28 - україно

- французький капітал;

- отримання надприбутку із роздрібного бізнесу. Але аналіз роботи з клієнтами роздрібного бізнесу показав, що регіонами - лідерами продажів є Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Харків, Лу­ганськ, тобто промислово - розвинуті регіони.

Слід вказати, що інноваційна ефективність інвестицій є най­вищою для машинобудування, хімічної та нафтохімічної промис­ловості і металургійного виробництва. Саме ці галузі мають потен­ціал для забезпечення інноваційного зростання та модернізації промисловості України, генеруючи прогресивні структурні зру­шення також у суміжних галузях і в технологічній базі промисло­вості в цілому. Ці галузі обслуговуються майже виключно україн­ськими банками, які входять до відомих фінансово-промислових груп («ПУМБ», «Донгорбанк» - група «СКМ», «Приват банк» - група «Приват», «Кредит Днепро банк» - группа «Интерпайп», «Биг - енергія», «Український кредитний банк», «Перший інвести­ційний банк» - група «Київська група СДПУ (О)») .

Така ситуація призводить до того, что машинобудівни підп­риємства залишаються наодинці із проблемою фінансування інно­ваційних процесів. Оскільки більшості з них не вистачає власних фінансових джерел, інноваційний розвиток машинобудування в цлому гальмується, інновації впроваджуються повільно, а ті з них, що мають низький рівень технологічності - практично фінансу­ються підприємством самотужки за несистематично.

Відтак, вирішення проблеми розвитку машинобудівного під­приємства, що випускають інноваційну продукцію різного ступені інноваційності стає для нього надскладним завданням, яке неможна вирішити без суттєвих змін банківської політики.

Проект