Запрошуємо розробників корисного устаткування до співпраці

Характеристика методики SWOT-аналізу

Одним з найпопулярніших інструментів стратегічного управління, який дозволяє побудувати стратегічний баланс, і проаналізувати можливі стратегії поведінки підприємства у ринковому середовищі, є так званий SWO Т-аналіз Стратегічний баланс, тобто поєднання негативних і позитивних факторів, що впливають на діяльність компанії як іззовні, так і з середини, допомагає правильно оцінити можливості, які відкриваються перед компанією у майбутньому.

SWOT-аналіз спрямований на визначення (у загальних рисах) корпоратив­ної стратегії компанії з урахуванням впливу зовнішнього та внутрішнього середовища одночасно.

SWOT-аналіз має як переваги, так і недоліки, які потрібно знати і врахову­вати (табл. 7.1.). Позитивні риси SWOT-аналізу у більшості випадків все ж таки переважують негативні, що обумовлює його популярність у сфері стратегічного управління.

Під час вибору оптимальної стратегії для фірми аналітики користуються двома підходами:

1) від внутрішніх факторів (сильні і слабкі сторони) до зовнішніх (можливостей

Розвитку та загроз) - власне SWOT-аналіз;

2) від зовнішніх до внутрішніх факторів - TOWS-аналіз.

Обидва підходи взаємно доповнюють один одного. Якщо перший підхід дозволяє з’ясувати, яким чином фірма може впливати на зовнішнє середо­вище, то другий підхід показує вплив зовнішніх факторів на перспективи

' Назва цього методу утворилася як абревіатура чотирьох англійських слів: Strengths, Weaknesses. Opportunities, Threats - SWOT. У перекладі це означає “сильні і слабкі сторони, можливості та загрози”.

Діяльності фірми. Під час застосування цих двох підходів формуються дві стратегії (рис. 7.1.):

1) стратегія адаптації до середовища;

2) стратегія формування середовища.

Таблиця 7.1,

Переваги та недоліки вУУОТ-аналізу

Переваги

Недоліки

Систематизація знань про внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на процес стратегічного планування

Суб’єктивність вибору та ранжування факторів зовнішнього та внутрішнього середовища

Визначення конкурентних переваг та формування стратегічних пріоритетів

Слабка підтримка прийняття конкрет-них управлінських рішень

Періодична діагностика ринку та ресурсів фірми

Погана адаптація до середовища, що постійно змінюється

Характеристика методики SWOT-аналізу

Рис. 7.1. 5 Н/0 Т-аналіз у процесі формування корпоративної стратегії.

Перша з них є результатом аналізу можливостей і загроз ринку, а друга - аналізу сильних та слабких сторін фірми. Ці дві стратегії реалізуються одно­часно, оскільки фірма є відкритою системою, яка змінюється під впливом навколишнього середовища і, в свою чергу, впливає на нього.

Для того, щоб провести БУ/ОТ-аналіз, необхідно правильно визначити внутрішні (сильні і слабкі сторони фірми) та зовнішні фактори (можливості та загрози), оцінити їх важливість та порівняти.

Сильні та слабкі сторони фірми доцільно розглядати за окремими розділа­ми (маркетинг, виробництво, фінанси, організація, кадри), кожен з яких пови­нен містити низку факторів.

Наприклад, аналітики можуть вважати перевагою високу ринкову частку фірми, можливість економії на масштабах виробництва чи наявність значного власного капіталу (табл. 7.2.). У той же час низький рівень сервісного обслу­говування, використання застарілого обладнання, низька рентабельність та поганий менеджмент є, безперечно, слабкими місцями фірми.

Таблиця 7.2.

Перелік сильних та слабких сторін підприємства (приклад)

Сильні сторони

Слабкі сторони

1. Маркетинг

Висока ринкова частка фірми

Низький рівень сервісного обслугову­вання покупців

2. Виробництво

Можливість економи на масштабах ви­робництва

Застаріле обладнання і високозатратні технології

3. Фінанси

Наявність значного власного капіталу

Низька рентабельність

4. Організація

Раціональна організаційна структури фірми

Неефективний менеджмент

5. Кадри

Висока кваліфікація виробничого пер­соналу

Неадекватна система оплати і стиму­лювання праці

Можливості та загрози зовнішнього середовища необхідно оцінювати за аналогічною методикою, поділяючи їх на окремі розділи, наприклад, економіка, політика / законодавство, науково-технічний прогрес, природне середовище, соціальна сфера (табл. 7.З.). Цей перелік можна розширювати або скорочувати, так само як перелік факторів, що належать до кожного розділу.

Можливості

Загрози

1. Економіка

Економічне зростання країни

Інфляція

2. Політика /Законодавство

Зростання законодавчої стабільності

Посилення податкового тиску

3, Науково-технічний прогрес

Розвиток інформаційних технологій

Зростання залежності від інновацій

4. Природне середовище

Формування ринку екологічно безпеч­них товарів

Негативна екологічна ситуація

5. Соціальна сфера

Підвищення культурно-освітнього рів­ня населення

Зменшення народжуваності

Під час вибору факторів потрібно уважно стежити за тим, щоб вони не повторювалися, правильно стосувалися того чи іншого розділу, були суттє­вими і мали реальне відношення до фірми.

Необхідно також уникати помилок під час визначення того, що г можливістю, а що - загрозою, оскільки для різних фірм однакові фактори можуть мати протилежний вплив. Наприклад, інфляція у більшості випадків визначається як економічна загроза, але у деяких випадках підприємства (переважно, невиробничої сфери) можуть перетворити цей фактор на сприятливу для себе можливість.

Сильні та слабкі сторони, можливості та загрози позиціонуються на полях матриці 5¥ОТ-аналізу (рис. 7.2.). Кожне поле цієї матриці має певні позначення:

> поле СіМ - поєднання сильних сторін і можливостей;

> поле СлМ - поєднання слабких сторін і можливостей;

> поле СіЗ - поєднання сильних сторін і загроз;

> поле СлЗ - поєднання слабких сторін і загроз.

Фактори, які складають матрицю SWOT-aнaлiзy, обов’язково перевіря­ються на предмет наявності ефекту синергії (взаємного впливу), внаслідок чого вони можуть бути або посилені, або послаблені. Наприклад, впровадження нових технологій та автоматизація виробництва призводить до зростання рівня постійних витрат, що, в свою чергу, робить підприємство більш вразливим до коливань попиту на продукцію. Або інша ситуація: зростання законодавчої стабільності (позитивний, на перший погляд, фак­тор) призводить до активізації інвесторів та посилення конкуренції, що може, у кінцевому підсумку, являти для фірми загрозу, а не можливість.

П 551-2

Поле СіМ

Поле СлМ

Поле СіЗ

Поле СлЗ

О

А

S

S

«

О

А

Ш

Со

Рис. 7.2. Матриця SWOT-аналізу.

Після перевірки взаємного впливу факторів за допомогою матриці SWOT - аналізу можна визначити чотири різновиди корпоративної стратегії фірми (рис. 7.3.):

1) стратегія, яка використовує сильні сторони фірми для реалізації зовніш­ніх можливостей (стратегія "Максі-Максі" );

2) стратегія, яка використовує сильні сторони фірми для знешкодження зовнішніх загроз (стратегія "Максі-Міні” );

3) стратегія, спрямована на мінімізацію слабких сторін фірми на основі використання зовнішніх можливостей (стратегія “Міні-Максі" );

4) стратегія, спрямована на мінімізацію слабких сторін фірми та уникнення зовнішніх загроз (стратегія “Міні-Міні" }.

Для того, щоб визначити, який саме різновид стратегії необхідно вибрати, потрібно порівняти внутрішні переваги та слабкості, а також зовнішні можливості та загрози. Якщо сильні сторони фірми переважують слабкі, а ринок надає більше можливостей, ніж створює загроз (клітинка І), рекомендується стратегія “Максі-Максі”. У цій ситуації фірма повинна вживати активні дії для зміцнення своєї позиції на ринку шляхом збільшення своєї частки, диверсифікації продуктів, виведення на ринок товарів-новинок. Сприятлива фінансова ситуація дозволяє виділяти додаткові кошти на науко - во-дослідні роботи, збільшувати фінансовий портфель, поглинати дрібних конкурентів тощо.

Стратегія “Міні-Максі” (клітинка II) рекомендується для фірм, у яких пе­реважають слабкі сторони, але які мають сприятливі ринкові можливості. Фірма повинна прагнути посилити конкурентні позиції у тих галузях, де це можливо, з одночасною ліквідацією (продажем) слабких господарських підрозділів. Доцільно концентрувати увагу на зниженні рівня затрат і підвищенні конкурентоспроможності продукції.

Стратегію “Максі-Міні” застосовують ті фірми, які опинилися у досить

П>с оп

Стратегія

“Максі-Максі”

Стратегія "Міні-Максі"

І

11

Стратегія

“Максі-Міні"

Стратегія

“Міні-Міні"

III

IV

П > С - переваг більше, ніж слабких сторін; С > П - слабких сторін більше, ніж переваг; М > 3 - можливостей більше, ніж загроз;

З > М - загроз більше, ніж можливостей

Рис. 7.3. Стратегічні рекомендації Б1¥ОТ-аналізу.

Поганій ситуації (клітинка III). Вони повинні використовувати свої сильні сторони, які переважають, для нейтралізації зовнішніх загроз, а не для зростання, тобто переходити до позиційної оборони. Ці фірми можуть вибірково здійснювати “контратаки” - завойовувати окремі ринкові ніші, але більшість зусиль має спрямовуватися на стримування наступу конкурентів і підготовку до активних дій у майбутньому, коли можливості будуть переважати загрози.

Найгірша доля очікує фірми, що перебувають у клітинці IV. Вони виму­шені застосовувати стратегію “Міні-Міні”, зміст якої - поступове згортання діяльності, перепрофілювання, реінвестування коштів в інші галузі тощо. Лише в окремих випадках фірма може ризикнути залишитися, наприклад, з допомогою об’єднання з іншою фірмою.

Додати коментар

Реквізити Майстерні своєї справи

Адреса і телефони:

Україна, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Куколівське шосе 5/1А,
тел./факс +38 (05235) 7 41 13,
+380 (68) 408 39 56 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (50) 984 5 684 — будівельне обладнання, шлакоблочні вібропреси
+380 (67) 561 22 71 — решта обладнання
ICQ: 491675177
e-mail: msd@inbox.ru