Характеристиката та основні групи показників якості продукції

Характеристика якості продукції. Якість продукції - сукуп­ність властивостей продукції, яка зумовлює її придатність задо­вольняти певні потреби відповідно до призначення.

Якість продукції (робіт, послуг) визначається такими поняттями, як «характеристика», «властивість» і «якість». Характеристика - це взаємозв’язок залежних і незалежних змінних, виражених у вигляді тексту, таблиці, математичної формули, графіка. Описується, як пра­вило, функціонально. Властивість продукції є об’єктивною особли­вістю продукції, яка може виявлятися у процесі її створення, експлу­атації або споживання. Якість продукції формується на всіх етапах її життєвого циклу, Властивість продукції виражається показниками якості, тобто кількісними характеристиками одного або декількох властивостей продукції, які є складовими якості і розглядаються сто­совно певних умов її створення й експлуатації або споживання.

Класифікаційні і оцінювальні показники. Залежно від ролі, що виконується при оцінювані, розрізняють класифікаційні й оціню­вальні показники. Класифікаційні показники характеризують належ­ність продукції до певної групи в системі класифікації і визначають призначення типорозмір, сферу застосування й умови використан­ня продукції. Класифікаційні показники використовуються на по­чаткових етапах оцінювання якості продукції для формування груп аналогів оцінюваної продукції. В оцінюванні якості продукції ці по­казники, як правило, не враховуються.

Оцінювальні показники кількісно характеризують ті властивості, які утворюють якість продукції як об’єкта виробництва і споживан­ня або експлуатації. Вони використовуються для нормування вимог до якості, оцінювання технічного рівня при розроблення стандар­тів, перевірки якості під час контролю, випробувань і сертифікації. Оцінювальні показники розділяють на функціональні, ресурсозбе - рігальні і природоохоронні.

Функціональні показники

Функціональні показники характеризують властивості, які визна­чають функціональну придатність продукції задовольняти задані потреби. Вони об’єднують показники функціональної придатності, надійності, ергономісткості та естетичності.

Показники функціональної придатності. Ці показники харак­теризують технічну суть продукції, властивості, які визначають здатність продукції виконувати свої функції в заданих умовах вико­ристання за призначенням (наприклад, одиничні показники - ван­тажопідйомність, місткість і водонепроникність, комплексні - кало­рійність, продуктивність тощо).

Показники надійності. Показники надійності продукції характе­ризують її здатність зберігати в часі (у встановлених межах) значен­ня всіх заданих показників якості за дотримання заданих режимів і умов застосування, технічного обслуговування, ремонту, зберігання і транспортування. Одиничними показниками надійності є показни­ки безвідмовності, ремонтопридатності, довговічності та зберігання. Надійність може характеризуватися також комплексними показни­ками, які забезпечують декілька властивостей (безвідмовність і від - новлюваність). Показники надійності доповнюють характеристику продукції, яка дається показниками функціонального призначення.

Показники ергономісткості продукції. Ці показники характе­ризують зручність і комфорт продукції у виробничих і побутових процесах системи «людина - предмет - середовище». До цієї гру­пи входять підгрупи гігієнічних, антропометричних, фізіологічних, психофізіологічних і психологічних показників.

Показники естетичності продукції. Ці показники характеризу­ють естетичну дію продукції на людину і призначені для оцінюван­ня її естетичної цінності, ступеня відповідності естетичним запитам тих або інших груп споживачів у конкретних умовах споживання. Виділяють підгрупи показників художньої виразності, раціональ­ності форми, цілісності композицій, досконалості виробничого ви­конання й збереження товарного вигляду.

Ресурсозберігальні показники

Ресурсозберігальні показники характеризують властивості про­дукції, які визначають рівень ресурсів, що витрачаються, при її ство­ренні та застосуванні. Група ресурсозберігальних показників вклю­чає підгрупи показників технологічності і ресурсоспоживання.

Показники технологічності. Показники технологічності харак­теризують особливості складу і структури продукції, що впливають на рівень витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, праці та часу для виробництва продукції й (або) її споживання (експлуатації). Показники технологічності продукції в сфері виробництва виража­ють технологічну раціональність і спадкоємність продукції за кон­структивними й технологічними ознаками (складовими частинами, вихідними матеріалами, структурній композиції тощо).

Показники ресурсоспоживання. Показники ресурсоспоживан - ня продукції характеризують витрати матеріалів, палива, енергії, праці і часу при безпосередньому використанні продукції за при­значенням. Для кількісного оцінювання ресурсоспоживання слід конкретизувати вид ресурсів і використовувати відповідні показни­ки (наприклад, витрати палива, мастил або масел тощо). До кожної групи ресурсозберігальних показників, разом з одиничними, можуть входити комплексні показники, які виражають сумарні витрати всіх видів ресурсів на відповідні види робіт і приведені до вартісного ви­разу на одиницю або партію продукції за певний період часу.

Природоохоронні показники

Природоохоронні показники якості продукції характеризують її властивості, пов’язані з дією на людину і навколишнє середовище. Вони об’єднуються в дві групи - безпеки й екологічності.

Показники безпеки. Показники безпеки характеризують осо­бливості продукції, які забезпечують безпеку людини при спожи­ванні або експлуатації, транспортуванні, зберіганні й утилізації продукції. Показники безпеки продукції групують за однорідністю властивостей, що характеризуються ними, та з урахуванням різних видів небезпек.

Показники екологічності. Ці показники характеризують влас­тивості продукції, пов’язані зі шкідливими діями на навколишнє середовище у процесі виробництва, монтажу, споживання або екс­плуатації, а також під час її зберігання й утилізації, та визначають:

• рівень небезпечних і шкідливих хімічних викидів у навколишнє середовище;

• питому концентрацію шкідливих речовин, газів, які викидають­ся в навколишнє середовище;

• рівень акустичної дії на навколишнє середовище;

• рівень електромагнітних, радіаційних та інших випромінювань;

• здатність до утворення шкідливих продуктів розпаду в умовах зберігання, транспортування, утилізації або використання;

• здатність шкідливих речовин акумулюватися в ґрунті, воді, об’єктах флори і фауни, в організмі людини тощо.

Управління якістю продукції має здійснюватися системно, тоб­то на підприємстві повинна функціонувати система управління якіс­тю продукції, що є організаційною структурою, яка розподіляє відпо­відальність, процедури і ресурси, необхідні для управління якістю.

Стандартизація - це діяльність, пов’язана з установленням норм, правил і характеристик у цілях забезпечення: безпеки продукції', технічної та інформаційної сумісності', якості продукції', економії всіх видів ресурсів; безпеки господарюючих суб’єктів; обороноздатності.

Сертифікація - це процедура, за допомогою якої третя, уповно­важена державою, сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес або послуга відповідає заданим вимогам.

Сертифікація продукції - це діяльність з підтвердження відпо­відності продукції встановленим вимогам.