Юридичні особи (підприємства)

Інші форми здійснення підприємницької діяльності є організаціями зі статусом юридичної особи і мають більш складну організаційно-правову структуру. Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Але учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків для деяких господарських товариств.

Юридична особа, створена для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності, визнається Підприємством.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють Унітарні та Корпоративні підприємства.

Ваш вибір між унітарним та корпоративним підприємствами залежить від того, чи збираєтесь до справи залучати ресурси (майно, грошові кошти) інших учасників. Слід звернути увагу на те, що відповідно стільки ж учасників будуть приймати рішення із стратегічних питань діяльності підприємства, нести солідарну відповідальність в межах своїх вкладів та брати участь у розподілі прибутку.

І. Унітарне підприємство створюється Одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує в разі необхідності статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує всі інші питання підприємства.

До унітарних підприємств належать зокрема Приватні підприємства з одним засновником.

Приватне підприємство - це підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Перевагою приватного підприємства є можливість одноособового прийняття рішень та розподілу прибутку, відсутність необхідності у формуванні статутного фонду, найпростіша серед інших юридичних осіб процедура заснування.

Однак для кредиторів відносини з таким підприємством є досить ризикованими, оскільки законодавство не визначає вимог до розміру статутного фонду підприємства (його може взагалі не бути). Недоліком приватного підприємства є також відсутність легального механізму збереження контролю засновника над майном, яке він передав підприємству. Чи не єдиним виходом може бути призначення засновником себе самого директором з фіксацією відповідних положень в статуті підприємства.

ІІ. Корпоративне підприємство утворюється Двома або більше засновникамИ за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Корпоративними є такі підприємства:

Приватні підприємства з двома або більше засновниками;

Виробничі кооперативи;

Господарські Товариства.

Виробничий кооператив - це добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що Базується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності.

Виробничі кооперативи можуть здійснювати виробничу, переробну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу підприємницьку діяльність.

До господарських товариств відносяться такі підприємства:

Акціонерне товариство;

Товариство з обмеженою відповідальністю;

ТОвариство з додатковою відповідальністю;

ПОвнЕ товариство;

КомандитнЕ товариство.

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності - учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.

ІІІ. Унітарно-корпоративні підприємства - хоча й прямо не передбачені Господарським кодексом України, оскільки є своєрідним синтезом унітарного та корпоративного підприємств, та законодавство допускає можливість заснування деяких господарських товариств одним засновником (акціонерне товариство, товарство з обмеженою відповідальністю).

У господарського товариства з одним засновником є наступні переваги перед унітарним підприємством:

1) обов’язкова наявність статутного та резервного фондів, мінімальний розмір і порядок формування яких передбачений законом, гарантує інтереси кредиторів;

2) єдиний засновник (учасник), який передав товариству право власності на внесене до статутного фонду в якості вкладу майно, отримує право на свою частку в цьому фонді (100 %), а також пов’язані з цим права одноособового прийняття рішень та отримання прибутку підприємства;

3) можливість пізніше прийняти до складу учасників інших осіб без проведення необхідної в такому випадку для унітарного підприємства реорганізації.

Тож, товариство з обмеженою відповідальністю з одним учасником поєднує переваги приватного підприємства та господарського товариства.

Усі підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.

Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. (п’ятистам тисячам) євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну 5 млн. (п'яти мільйонам) євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Усі інші підприємства визнаються Середніми.