Зміст і призначення стратегії підприємства у конкурентному середовищі

Управління підприємством в умовах ринкової економіки неможливе бо і планування господарської діяльності на всіх рівнях: стратегічному, тактичному і оперативному. Найважливішим є стратегічний рівень, на яком приймаються життєво важливі для подальшого розвитку підприємстві управлінські рішення. Стратегічний рівень управління - це найвищий рівень, забезпечуючою функцією якого є стратегічний аналіз.

Досліджуючи суть стратегічного аналізу, потрібно звернути увагу на тс. що цей термін, так само як деякі інші терміни (стратегічне бачення, стратегічні цілі, стратегічне управління тощо), було утворено від слон. і “стратегія”Отже, для визначення особливостей стратегічного аналі п необхідно зупинитися на тому, що ж таке стратегія і яке значення вона м;і< для підприємства.

У стародавній Греції існував титул стратега - воєначальника, наділеної <> широкими військовими та політичними повноваженнями. Мистецти" стратега, тобто стратегія, полягало у підготовці і досягненні перемоги війнах. Стратегія передбачала планування зовнішньої політики держави утворення військово-політичних союзів, розрахунок балансу сил. Стратегію використовували Олександр Македонський, римський диктатор Юлій Цеза/• та інші видатні воєначальники античності.

Про мистецтво стародавніх полководців - стратегію - відомо з тих праці, які дійшли до нас з глибини столітть: книги римлянина Юлія Фронтина (І с і її є ) під назвою “Стратегмитрактату китайця Сун-Цу (VI-V ст. до н. е.), .тіори “Мистецтва ведення війни ’ та деяких інших.

І часом термін «стратегія» почали застосовувати не тільки військові, але

II по-ні і ики та економісти. Починаючи з 1926 р., у галузі економіки під

11 |)іі юі'ісю почали розуміти управління ресурсами. Особлива увага до цієї ироГміемн була викликана тим, що спеціалісти Бостонської консалтингової і руни (BCG) визначили: зростання обсягу виробництва веде до відчутного іішлеііня рівня витрат на одиницю продукції. В середньому подвоєння іш|и>Г)ііпцтва дозволяло скорочувати питомі витрати на 20%. Отже, ініціювання більшої частки ринку було надзвичайно вигідним виробнику, н її 11 н 111 рі імував значну перевагу перед конкурентами - нижчий рівень витрат

І вишші рівень рентабельності.

І І:н ірії кінці 60-х - у середині 70-х років ситуація дещо змінилася. Високий ріисіїї. конкуренції, який невпинно зростав, змусив економістів переглянути ілііціііііі підходило розуміння стратегії. Стратегією почали вважали не п. кіі правильне управління ресурсами, але й правильне визначення примів діяльності на ринку. Стратегія все частіше трактувалася як план імінсіїня перемоги над конкурентами з допомогою комплексу шомннітних дій.

V КО-х - початку 90-х років стратегія стала невід’ємною частиною 1>ан.'ііння бізнесом практично у всіх країнах з ринковою економікою.

< 'П. ілізація економічних процесів, зростання конкуренції між виробниками, "чи. імення впливу високотехнологічних компаній обумовили широке іні иіання стратегічного мислення як єдиного правильного підходу до уираііліііня підприємством в умовах ринку.

Сучасне визначення стратегії важко сформулювати одним речен-ням. Ііїн а і о авторитетних вчених пропонували власне бачення змісту стратегії, ичс їхні визначення мають різний зміст.

Гак, відомий спеціаліст у галузі стратегічного управління І. Ансофф і* і нерджує, що стратегія являє собою перелік правил для прийняття рішень, нкііміі організація керується у своїй діяльності. На думку американських М'ігііііх A. A. Томпсонаі А. Дж. Стрікленда, стратегія - цс план управління фірмою, спрямований на зміцнення її позицій, задоволення споживачів і Лін мі пеиня поставлених цілей. Існують також інші визначення:

> «Сіраіепя - де мистецтво керівництва, загальний план ведення ро-боти» (Є. І hi' ач і. м>, 0.0. Биков, 3. Дражек)

> «Сіріітегія - це узагальнена модель дій, необхідних для досягнення поставлених ЦІнсИ шляхом координації та розподілу ресурсів компанії» (Б. Картф);

> «Сіратегія - це комплексний план, сформований для здійснення місії організації та /нині Ііеііия її цілей» (М Мескон. М ХеОоурі, Ф Аіьберт);»

> «Сіратегія - це зобов’язання діяти певним чином: таким, а не іншим» (Ш. М. Остер)',

> «С'іригеї ія - програма, план, генеральний курс суб'єкта управління для досягнення ним стратсіічних цілей у будь-якій галузі діяльності» (Р А. Фатхутдтов);

> «Сушість стратегії полягає у створенні майбутньої конкурентної пєреваїи швидше,

Ніж ваші конкуренти скопіюють те. що ви використовуєте сьогодні» (Г. Хемел, С. К. Прахалад)

> «Стратегія - це обережне дослідження плану дій, яке розвиває конкурентну перевагу у бізнесі і примножує її» (Б. Д. Хендерсон)

> «Стратегія - це визначення основних довгостроових цілей та задач підприємства, прийняття курсу дій і розподілу ресурсів, необхідних для виконання поставлених цілей» (А. Чандлер).

Велика кількість визначень стратегії є свідченням значної уваги до цього поняття серед зарубіжних та вітчизняних економістів. Аналізуючи наведені визначення, потрібно звернути увагу на декілька важливих моментів.

По-перше, більшість авторів визначає стратегію як план управління фірмою в цілому.

По-друге, призначення цього плану - це досягнення довгострокових цілей фірми. Отже, стратегія розробляється і реалізується для всього підприємства як єдиної господарської одиниці на тривалий період і стосується лише концептуальних, життєво важливих для підприємства напрямів діяльності.

Ще однією важливою характеристикою стратегії є визначення її як “мистецтва управління-’ {Є. І. Велесько, О. О. Биков, 3. Дражек). Саме цим словосполученням підкреслюється винятково творчий, неформалізований характер стратегії. Розробити типову стратегію неможливо; кожна стратегія є унікальною.

Таким чином, стратегія - це комплексний план діяльності підприємства, який розробляється на основі творчого науково обґрунтованого підходу і призначається для досягнення довгострокових глобальних цілей підприємства.

Реальна стратегія підприємства, як правило, складається з двох частин:

1) продуманих циеспрямованих дій;

2) реакції на непередбачений розвиток подій і на конкуренцію, що посилюється.

Як видно з рис. 1.1, стратегія - це не тільки те, що менеджери завчасно придумали і збираються зробити для здійснення певного стратегічного плану. Обставини реального життя постійно вносять свої корективи, і тому неможливо

Рис. 1.1. Реальна стратегія підприємства як поєднання двох частин - запланованої і випадкової.

19

І' їЛичити всі стратегічні варіанти.

Кс, стратегія підприємства складається із запланованих дій (спрямована її - і їм) і необхідних поправок у разі виникнення непередбачених обставин

(і м;ііііж;іні стратегічні рішення). Підприємство повинно мати добре

»•і [2]11 < піл і іу стратегію дій, але повинно також бути готовим адаптуватися до

І. і мін, які можуть виникнути у майбутньому.