Значення малого бізнесу в економіці розвинутих країн
Протягом минулого десятиріччя в економіці розвинутих країн спостерігається піднесення підприємницької активності, прискорений розвиток малого та середнього бізнесу.
Однією з причин піднесення підприємницької діяльності стала розгорнута на Заході реформа господарського механізму, що проводила в життя ідеї неоконсервативної революції. Зняття накопичених адміністративно-законодавчих обмежень (дерегулювання економіки), активізація політики правового та фінансового стимулювання підприємництва, нова урядова лінія міжфірмових зв‘язків (заохочення науково-виробничої кооперації, відкриття національних господарств для проникнення іноземного бізнесу) – це відкрило можливості застосування підприємницької ініціативи в галузях економіки.
Роль малого бізнесу підвищилась із появою хвилі іімігрантів, яка в середині 80-х років була найвищою після 1927 року. Характерною ознакою є те, що національні меншини, які поповнються завдяки потокам іммігрантів, проявляють підвищену схильність до організації малого бізнесу.
Піднесення малого бізнесу інтенсивно проходить в галузях новітніх науково-технічних зрушень, пов‘язаних з інноваційною діяльністю та інформаційними технологіями.
Сприятливі умови, які склались наприкінці 80-х років, перевели малий бізнес на новий етап, якому притаманні властивості:
- зростання ринку венчурного капіталу та розвиток венчурного (ризикованого) бізнесу;
- зростання дивесифікації фінансових інститутів;
- відкритий доступ громадян та організацій до інформації у державних органах;
- зміцнення патентно-ліцензійної системи;
- поява мережі організацій, що спеціалізуються на продукуванні нового бізнесу (інкубатори, інноваційні центри).
Переваги малого бізнесу іноземних країн:
- здатність реагувати на зміни – невеликий обсяг виробництва і обмежені ресурси перетворюють малі форми бізнесу на мобільні структури, порівняно із середнім та великим бізнесом, що змушує малий бізнес швидко пристосовуватись до нових умов.
- заповнення пробілу в економіці – в певних секторах, де виробництво є багаторівневим, децентралізована структура посередників є більш ефективною ніж ієрархічна структура управління великого підприємства (продукти харчування, одяг);
- головне джерело новацій – понад 60% новацій ХХ століття створено незалежними винахідниками і невеликими компаніями– винахід літака, кондиціонера, фотоаппарат типу Полароїд. Основою досягнень є вільні організаційні умови на малих підприємствах.
- створення робочих місць – в Італії в малому бізнесі працює 80% загальної кількості зайнятих;
- створення напруженого конкурентного середовища, підвищення якості товарів та послуг.
Відмінною рисою іноземного розвитку малого бізнесу є те, що зовнішня середа або інфраструктура підприємницької діяльності вже сформована, виконує функцію залучення нових суб‘єктів діяльності малого бізнесу та підтримку на початкових етапах.
Відрізняється ставлення населення до малого бізнесу. В розвинутих країнах існує культ бізнесу, заняття підприємницькою діяльністю високо ціниться. Більш того, не досягання успіху в бізнесі не розцінюється як невдача, суспільна думка поважає підприємця, на відміну від того, який нічого не спробував.
Зміст підприємництва зводиться до спроб сміливих людей організувати справу, готовність добровільно взяти на себе ризик, пов‘язаний з реалізацією нових ідей.
В економічно розвинутих країнах підприємці розглядають ринок як об‘єкт досліджень. По кожному товару вивчають попит і пропозицію, якісні та кількісні характеристики. Американському підприємництву притаманна цивілізована “безцінова” конкурентна боротьба, через поліпшення якості продукції, товарів, послуг, обслуговування, додаткових заходів щодо привернення уваги клієнтів та набуття іміджу торгівельної марки.
В світовій практиці не існує універсального визначення малого підприємництва, але існюють критерії віднесення підприємств до малих:
Болгарія – кількість працюючих до 50 чоловік, Англія до 200 чоловік, Угорщина до 100, Італія до 100, США до 500, причому існує розподіл малих підприємств по кількості працюючих. Так, кількість службовців від 1 до 24 належать до категорії найменших, від 25 до 99 належать до малих і від 100 до 490 проміжні підприємства. Франція відносить підприємства до малих з кількістю працюючих до 500 чоловік.
Таким чином, світова практика свідчить що малий бізнес має велике значення для підтримки і розвитку ініціативи і вільного підприємництва, збереження в суспільстві атмосфери ділової активності. Досвід країн переконує, що малий бізнес підвищує гнучкість виробництва щодо умов, які змінюються, нових вимог науково-технічного прогресу, попиту, підвищує життєздатність і розвиток національної економіки.