Зношення й амортизація основних фондів

Зношення основних фондів. Зношення характеризує процес ста­ріння основних фондів, що діють як у фізичних, так і в економічних відносинах. Зношення основних фондів визначається по будівлях і спорудах, передавальних пристроях, машинах і устаткуванні, тран­спортних засобах, виробничому та господарському інвентарю, робо­чій худобі, багаторічних насадженнях, які досягли експлуатаційного віку, нематеріальних активах. Зношення основних засобів визнача­ється за повний календарний рік (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані або побудовані) відповідно до встанов­лених норм. Нарахування зношення не проводиться понад 100% вар­тості основних засобів. Нараховане зношення у розмірі 100% вартос­ті на об’єкти (предмети), які придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для списання їх унаслідок зносу.

Розрізняють два види зношення - фізичне й моральне (рис. 8.4).

Рис. 8.4. Зношення основних фондів

Фізичне зношення - це зміна механічних, фізичних, хімічних і ін­ших властивостей матеріальних об’єктів під впливом процесів пра­ці, сил природи та інших факторів. В економічних відносинах фі­зичне зношення є втратою первинної споживчої вартості внаслідок зношення і старіння. Для визначення фізичного зношення фондів застосовують два методи розрахунку - за обсягом робіт і за термі­ном служби.

Перший метод розрахунку зношення - за обсягом робіт засно­ваний на порівнянні фактичних і нормативних термінів служби або обсягів робіт. Коефіцієнт фізичного зносу (Кфз) можна встановити лише за тими об’єктами, які володіють певною продуктивністю (ма­шини, верстати). Цей коефіцієнт можна визначити за формулою:

К ТфХОф

Лл,=-

Ф-3 П

Н н

Де Тф - кількість років, фактично відпрацьованих машиною; 0,

- середній обсяг продукції, фактично виробленої за рік; П - річна виробнича потужність (або нормативна продуктивність) устатку­вання; Т - нормативний термін служби.

Другий метод розрахунку зношення - за терміном служби засно­ваний на даних про технічний стан засобів праці, що встановлюють­ся в процесі обстеження. Коефіцієнт фізичного зношення можна застосувати до всіх видів основних фондів. Коефіцієнт фізичного зношення за терміном служби визначається за формулою:

Тл

ТС —

Лф. з ~ гр >

Н

Де Тф - фактичний термін служби засобів праці; Тн — норматив­ний термін служби.

Моральне зношення - це втрата економічної ефективності і до­цільності використання основних фондів до закінчення терміну повного фізичного зношення. Моральне зношення першого роду - зменшення вартості машин або устаткування внаслідок здешевлен­ня їх відтворення в сучасних умовах. В цьому випадку відносна ве­личина морального зношення (Кмз1) розраховується за формулою:

К - П П

М. ЗІ ту

С

Де Ф і Ф — відповідно початкова і відновна вартість основних фондів.

Моральне зношення другого роду зумовлене створенням і впро­вадженням у виробництво продуктивніших і економніших видів ма­шин та устаткування. Моральне зношення другого роду може бути частковим, повним, а також мати приховану форму. Визначається за формулою:

/.• " "

М. ЗІ тт

С

Де П ІП,-продуктивність (або виробнича потужність) застарі­лого і сучасного обладнання.

Часткове моральне зношення - це часткова втрата споживної вартості обладнання. Розміри, що постійно збільшуються, можуть 148

Стати причиною використання цього обладнання на інших операці­ях, де воно буде ще досить ефективним. Повне моральне зношення — це повне знецінення обладнання, при якому його подальше викорис­тання є збитковим. Прихована форма морального зношення передба­чає загрозу знецінення обладнання внаслідок того, що затверджено за­вдання на розроблення нової, продуктивнішої й економнішої техніки.

Амортизація основних фондів. Амортизація основних фондів - це перенесення частини вартості основних фондів на знову створе­ний продукт для подальшого відтворення основних фондів до часу їх повного зносу. Амортизація в грошовій формі виражає зношення основних фондів і нараховується на витрати виробництва (собівар­тість) на основі амортизаційних норм. Норма амортизації на повне відновлення (реновацію) (Н ) визначається за формулою:

Я = Вп~Л + Д х100% В хТ

П а

Де В - первинна вартість основних фондів, грн; Л - ліквідаційна вартість основних фондів, грн; Д - вартість демонтажу ліквідованих основних фондів та інші витрати, пов’язані з ліквідацією, грн; Т - амортизаційний період, рік.

Амортизаційні відрахування по основних засобах нараховуються з першого місяця, наступного за місяцем прийняття об’єкта на бух­галтерський облік, і до повного погашення вартості об’єкта або його списання з бухгалтерського обліку в зв’язку з припиненням права власності або іншого речового права. Нарахування річної амортиза­ції здійснюється одним з таких методів:

• прямолінійним;

• зменшення залишкової вартості;

• прискореного зменшення залишкової вартості;

• кумулятивним;

• виробничим;

• податковим.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з ура­хуванням очікуваного способу отримання економічної вигоди від його використання. При цьому для різних об’єктів застосовується окремий метод амортизації.

Прямолінійний метод. При застосуванні прямолінійного методу річна сума амортизації розраховується, як ділення вартості, що аморти­зується, на термін корисного використання об’єкта основних засобів:

Первісна вартість — Ліквідаційна вартість

А. — ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- .

Термін корисного використання

Фактично вартість об’єкта основних засобів, яка амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом терміну його екс­плуатації. Тому цей метод використовують для нарахування амор­тизації за об’єктами основних засобів, такими як будівлі, споруди, офісна техніка тощо, знос яких відносно рівномірний протягом усьо­го періоду їх експлуатації та не залежить від обсягу виробництва.

Приклад. Підприємство придбало будівлю, яка використовувати­меться під офісне приміщення. Планується, що знос будівлі розподі­ляється протягом усього терміну експлуатації рівномірно, тому для нарахування амортизації вирішено застосувати прямолінійний метод. Вартість придбання без ПДВ — 300 000 грн. Очікуваний термін ко­рисного використання — 40 років. Ліквідаційна вартість — 20 000 грн. Річна сума амортизації — 7 000 грн [(300 000 - 20 000) : 40]. Місячна сума амортизації — 583,33 грн (7 000 : 12). Місячна норма амортизації

- 0,19444% (583,33 : 300 000 х 100).

Метод зменшення залишкової вартості. Відповідно до цього ме­тоду, річна сума амортизації розраховується як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартос­ті об’єкта на його первісну вартість:

А = Залишкова вартість х Річна норма амортизації

Ліквідаційна вартість Первісна вартість

Де п — кількість років корисного використання об’єкта основних засобів.

Суть цього методу полягає в тому, що в перший рік експлуатації об’єкта основних засобів сума нарахованої амортизації буде най­більшою. Потім кожного наступного року вона зменшуватиметься і в останній рік нарахування амортизації буде найменшою. При цьо­му виходять з того, що на початок експлуатації відповідний об’єкт основних засобів ще є новим, тому діятиме ефективно, але в по­
дальшому його ефективність знижуватиметься, витрати на ремонт зростуть.

Метод зменшення залишкової вартості слід застосовувати для тих об’єктів основних засобів, ефективність використання яких у період експлуатації зменшується, причому неможливо достовірно оцінити ступінь їх зменшення. Зауважимо, що метод зменшення залишкової вартості належить до групи прискорених методів амор­тизації нарівні з методом прискореного зменшення залишкової вар­тості та кумулятивним методом.

Приклад. Підприємство придбало токарний верстат для ремонтно - механічного цеху. В процесі експлуатації його окремі деталі значно зносяться. Тому чим більший термін використання цього верстата, тим більші витрати на його технічне обслуговування та ремонт. Змен­шення ефективності відбуватиметься поступово. Тому для нараху­вання амортизації вирішено застосувати метод зменшення залишко­вої вартості. Первісна вартість верстата — 10 000 грн. Ліквідаційна вартість — 1000 грн. Термін корисного використання — 4 роки. Річна норма амортизації — 43,77% .

Оскільки річна сума амортизації щороку різна, наведемо її роз­рахунок у таблиці.

Розрахунок амортизаційних відрахувань при застосуванні методу зменшення залишкової вартості

Рік	Розрахунок річної суми амортизаційних відрахувань	Місячна сума амортизацій­них відраху­вань	Сума зносу (накопиченої амортизації)	Залишкова Вартість
Початок експлуатації	10 000
1	437 (10 000x43,77%)	364,75 (4377: 12)	4377	5623 (10 000-4377)
2	2461 (5623 х 43,77%)	205,08 (2461: 12)	6838 (4377 + 2461)	3162 (5623-2461)
3	1384 (3162x43,77%)	115,33 (1384: 12)	8222 (6838 + 1384)	1778 (3162 - 1384)
4	778 (1778- 1000)	64,83 (778:12)	9000 (8222 + 778)	1000

Метод прискореного зменшення залишкової вартості. Річ­на сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату по­чатку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка об­числюється виходячи з терміну корисного використання об’єкта і подвоюється:

А = Залишкова вартість х Норма амортизації х 2

Де п - кількість років корисного використання об’єкта основних засобів.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості є різнови­дом методу зменшення залишкової вартості і належить до групи при­скорених методів амортизації. Цей метод застосовують у разі, якщо планують, що ефективність об’єкта основних засобів на початок екс­плуатації буде набагато вищою, ніж на кінець експлуатації, та якщо витрати на обслуговування в процесі експлуатації значно зростуть.

Приклад. Підприємство придбало обладнання для виробництва про­дукції. Вже після першого року експлуатації воно зносилося і його ефективність знизилася майже вдвічі. Тобто зростатимуть витрати на технічне обслуговування та ремонт обладнання. Значно знижувати­меться його продуктивність. Тому для нарахування амортизації ви­рішено застосувати метод прискореного зменшення залишкової вар­тості. Первісна вартість придбаного обладнання - 10 000 грн. Термін корисного використання - 4 роки. Ліквідаційна вартість - 1000 грн. Річна норма амортизації - 25% (100% : 4). Оскільки річна сума амор­тизації щороку буде різною, наведемо її розрахунок у таблиці.

Розрахунок амортизаційних відрахувань при застосуванні методу прискореного зменшення залишкової вартості

Рік	Розрахунок річної суми амортизацій­них відрахувань	Місячна сума амортизаційних відрахувань	Сума зносу (накопиченої амортизації)	Залишкова Вартість
Початок експлуатації	10 000
1	5000 (10 000 X 25% X 2)	416,67 (5000:12)	5000	5000 (10 000-5000)

2	2500 (5000 х 25% х 2)	208,33 (2500:12)	7500 (5000 + 2500)	2500 (5000 - 2500)
3	1250 (2500 х 25% х 2)	104,17 (1250:12)	8750 (7500+ 1250)	1250 (2500- 1250)
4	250 (1250- 1000)	20,83 (250:12)	9000 (8750 + 250)	1000

Кумулятивний метод. Використовуючи кумулятивний метод, річну суму амортизації визначають як добуток вартості, яка аморти­зується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця терміну корисного використання об’єкта основних засобів, на суму кількості років його корисного використання:

А = (Первісна вартість - ліквідаційна вартість) / Кумулятивний коефіцієнт.

Кількість років, що залишаються

„ ,. . до кінця терміни використання

Кумулятивний коефіцієнт =------------------------------------------------------------------------------------------------------------- .

Кількість років використання об'єкта

Кумулятивний метод належить до групи прискорених методів амортизації. Отже, всі принципові особливості цієї групи подібні та полягають у тому, що значна частка амортизаційних відрахувань на­копичується протягом перших років експлуатації. Тому кумулятив­ний метод застосовують у тих самих випадках, що й інші два методи прискореної групи.

І

Приклад. Початкові умови прикладу 2. Враховуючи те, що в прикладі термін корисного використання становить чотири роки, кількість ро­ків застосування об’єкта така: 10 (4+ 3 + 2 + 1). Оскільки річна сума амортизації щороку буде різною, наведемо її розрахунок у таблиці.

Розрахунок амортизаційних відрахувань при застосуванні кумулятивного методу

Рік	Розрахунок річної суми амортизацій­них відрахувань	Місячна сума амортизаційних відрахувань	Сума зносу (накопиченої амортизації)	Залишкова Вартість
Первісна вартість за вирахуванням ліквідаційної	9000 (10 000- 1000)
1	3600 (9000x4:10)	300,00 (3600:12)	3600	6400 (10 000-3600)

2	2700 (9000x3:10)	225,00 (2700:12)	6300 (3600 + 2700)	3700 (6400 - 2700)
3	1800 (9000x2:10)	150,00 (1800:12)	8100 (6300 + 1800)	1900 (3700 - 1800)
4	900 (9000х1:10)	75,00 (900:12)	9000 (8100 + 900)	1000 (1900-900)

Виробничий метод. Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації об­числюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний об­сяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів:

А = Фактичний обсяг продукції х Виробнича ставка амортизації

„ , ... Первісна вартість - Ліквідаційна вартість

Виробнича ставка амортизації =-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Загальний розрахунковий обсяг виробництва

Виробничий метод застосовують за умови, якщо можна визначи­ти виробничу віддачу об’єкта основних засобів. Класичний приклад застосування цього методу при розрахунку амортизаційних від­рахувань транспортних засобів. Вони мають спідометр, тому фак­тичний обсяг «виробництва» в цьому разі обчислюють виходячи з показників спідометра (в кілометрах) або показників спідометра та кількості перевезеного вантажу (в тонно-кілометрах).

Приклад. Підприємство придбало автомобіль для розвезення придба­них товарів покупцям. Оскільки в цьому разі є можливість достовір­но визначити виробничу віддачу цього автомобіля, для нарахування амортизації вирішено застосувати виробничий метод. Первісна вар­тість автомобіля - 160 000 грн. Ліквідаційна вартість - ЗО 000 грн. Розрахунковий пробіг - 200 000 км. Протягом перших трьох місяців фактичний пробіг - відповідно 700 км, 1300 км, 580 км і т. д. За цими даними виробнича ставка амортизації - 0,65 грн/км [(160 000 - ЗО 000) : 200 000]. Розрахунок нарахування амортизації за перших три місяці наведено в таблиці.

Податковий метод для бухгалтерського обліку. Останнім аб - зацем п. 26 ПБО 7 встановлено, що в бухгалтерському обліку під­приємство може застосовувати норми і методи нарахування амор­тизації основних засобів, передбачені податковим законодавством. Наведемо норми амортизації в табл. 8.1.

Крім того, передбачено, що підприємство може прийняти рішен­ня про застосування інших норм амортизації, які не перевищують вищенаведені норми. Тобто ці норми можуть бути нижчими, але не вищими. Також для суб’єктів космічної діяльності до 01.01.2009 р. установлено щорічну 20-відсоткову норму прискореної амортизації основних фондів групи 3. А для технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств при виконанні зареєстрованих у встанов­леному Законом № 991-XIV порядку проектів технологічних парків

- щорічну 20-відсоткову норму прискореної амортизації основних фондів груп 3 і 4. Норми амортизації для свердловин, що викорис­товуються для розробки нафтових та газових родовищ встановлю­ються у відсотках до їх первісної вартості в таких розмірах (у розра­хунку на рік): 1-й рік експлуатації - 10%; 2-й - 18; 3-й - 14; 4-й - 12; 5-й - 9; 6-й - 7; 7-й - 7; 8-й - 7; 9-й - 7; 10-й - 6; 11-й - 3%.

Розрахунок амортизаційних відрахувань при застосуванні виробничого методу

Місяць	Місячна сума амортизаційних відрахувань	Сума зносу (накопиченої амортизації)	Залишкова Вартість
Початок Експлуатації	160 000
1	455 (700x0,65)	455	159 545 (160 000-455)
2	845 (1300x0,65)	1300 (455 + 845)	158 700 (159 545-845)
3	377 (580x0,65)	1677 (1300 + 377)	158 323 (158 700-377)
І т. д.

Щодо методів нарахування амортизації, то повною мірою засто­сувати в бухгалтерському обліку метод, передбачений податковим законодавством, неможливо, оскільки:

По-перше, в бухгалтерському обліку амортизації підлягають усі об’єкти основних засобів: виробничі, невиробничі та безоплатно отримані, а в податковому - лише виробничі;

Таблиця 8.1

Норми амортизації основних засобів при застосуванні податкового методу в бухгалтерському обліку

Об’єкти основних засобів	Квартальні Норми Амортизації	Умови застосування
Будівлі, споруди, їхніх струк­турні компоненти та переда­вальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їхні частини (квартири і місця загального користування) (група 1 осно­вних фондів)	1,25	Для об’єктів основних засобів, придбаних до 01.01.2004 р. та після цієї дати, якщо вони були в експлуатації
2	Для об’єктів основних засобів, придбаних після 01.01.2004 р., за умови, що раніше вони не були в експлуатації (нові основні засоби)
Автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові елек­тронні, оптичні, електро-ме- ханічшприладиишструменти, інше конторське (офісне) об­ладнання, устаткування інше конторське (офісне) облад­нання, устаткування та при­ладдя до них (група 2 осно­вних фондів)	6,25	Для об’єктів основних засобів, придбаних до 01.01.2004 р. та після цієї дати, якщо вони були в експлуатації
10	Для об’єктів основних засобів, придбаних після 01.01.2004 р., за умови, що раніше вони не були в експлуатації (нові основні засоби)
Електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення ін­формації, пов’язані з ними за­соби зчитування або друку інформації, інші інформацій­ні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони та рації, вартість яких переви­щує вартість малоцінних това­рів (предметів) (група 4 осно­вних фондів)	15	Для об’єктів основних засобів, придбаних після 01.01.2003 р.

По-друге, в бухгалтерському обліку амортизація нараховується щомісяця за кожним об’єктом окремо, а в податковому - щоквар­тально за групами, а не за окремими об’єктами (не враховуючи об’єктів групи 1);

По-третє, в бухгалтерському обліку амортизація починає нара­ховуватися з місяця, що настає за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання, і припиняється в місяці, наступному за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, пе­реведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дооблад­нання, консервацію, а в податковому - наступного кварталу тощо;

По-четверте, в бухгалтерському обліку базою нарахування амор­тизації є первинна вартість кожного окремого об’єкта основних за­собів з урахуванням поліпшень, які привели до зростання економіч­них вигод від використання об’єкта, а в податковому - балансова (залишкова) вартість груп 2, 3, 4 на початок звітного кварталу чи окремого об’єкта групи 1. При цьому до податкової вартості групи (окремого об’єкта групи 1) включаються також суми ремонтів.

Тому метод податкового обліку слід використовувати з ураху­ванням положень ПБО 7. Це означає, що амортизацію за податко­вим методом у бухгалтерському обліку нараховують не за групами, а за кожним об’єктом окремо, причому як за виробничим, так і за невиробничим і безоплатно отриманим.

Амортизацію нараховують щомісячно, а не щоквартально почина­ючи з місяця введення його в експлуатацію та по місяць, наступний за місяцем вибуття тощо. До балансової вартості об’єкта не включають суми ремонтів. У цьому разі формула нарахування амортизації (квар­тальної) за податковим методом у бухгалтерському обліку така:

А = Балансова вартість х Норма обєкта амортизації.

Фактично податковий метод є різновидом методу зменшуваного залишку. Його доцільно застосовувати для нарахування амортиза­ції об’єктів, які мають значний термін корисного використання і на технічне обслуговування та ремонт яких з кожним роком експлу­атації постійно збільшуються витрати. Зокрема, податковий метод застосовують для нарахування амортизації будівель та споруд. За­уважимо, що суми амортизації, нараховані за цим методом у по­датковому обліку й отримані в бухгалтерському обліку, відрізняти­муться з вигценаведених причин. Помилковою є думка, що, обравши податковий метод, не доведеться окремо нараховувати амортизацію для цілей податкового та бухгалтерського обліку. Тому, обираючи податковий метод, керуватися таким аргументом не варто.

Приклад. Підприємство придбало будівлю, яка вже багато років була в експлуатації. Хоча ресурс будівлі дозволяє її використовувати, проте вона потребує постійних витрат на періодичний ремонт та підтримання її в належному стані. На думку підприємства, такі витрати з кожним роком зростатимуть. Тому для нарахування амортизації вирішено застосувати податковий метод. Первісна вартість придбаної будівлі — 500 000 грн. Ліквідаційна вартість — ЗО 000 грн. Будів. ля не є новою, тому застосову­ється квартальна норма амортизації — 1,25%. Розрахунок нарахування амортизації за три квартали наведено в таблиці.

Розрахунок амортизаційних відрахувань при застосуванні податкового методу за умовами прикладу 6

Квартал	Розрахунок квартальної суми амортизаційних відрахувань	Місячна сума амор­тизаційних відрахувань	Сума зносу (накопиченої амортизації)	Залишкова Вартість
Початок експлуатації	500 000
І	6250 (500 000 х 1,25%)	2083,33 (6250:3)	6250	493 750 (500 000 - 6250)
II	6172 (493 750 х 1,25%)	2057,33 (6172:3)	12 422 (6250 + 6172)	487 578 (493 750-6172)
III	6095 (487 578 х 1,25%)	2031,67 (6095:3)	18 517 (12 422 + 6095)	481 483 (487 578 - 6095)
Іт. д.

Деякі аспекти податкового методу для податкового обліку. В

Податковому обліку амортизація нараховується відповідно до ст. 8 Закону № 334/94-ВР. Зауважимо, що в податковому обліку аморти­зуються витрати на придбання, виготовлення або поліпшення осно­вних фондів, а не основні засоби. Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду. Сума амортизаційних відрахувань кварта­лу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначається шляхом застосування норм амортизації, визначених п. 8.6 ст. 8 Закону № 334/94-ВР, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу ви­значається за формулою:

Б(а) = Б(а - 1) + П(а - 1) - В(а - 1) - А (а - 1), де Б (а) - балансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу; Б(а - 1) - ба­лансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому; П(а - 1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капі­тального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, які підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому; В(а - 1) - сума виведених з експлу­атації основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому; А(а — 1) — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Платники податку всіх форм власності мають право застосовува­ти щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кі = [І(а - 1) - 10] : 100, де І(а - 1) - індекс інфляції року, за результатами якого прово­диться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, то індексація не про­водиться.

Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норми, визначені Законом.