Зношення й амортизація основних фондів
Зношення основних фондів. Зношення характеризує процес старіння основних фондів, що діють як у фізичних, так і в економічних відносинах. Зношення основних фондів визначається по будівлях і спорудах, передавальних пристроях, машинах і устаткуванні, транспортних засобах, виробничому та господарському інвентарю, робочій худобі, багаторічних насадженнях, які досягли експлуатаційного віку, нематеріальних активах. Зношення основних засобів визначається за повний календарний рік (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані або побудовані) відповідно до встановлених норм. Нарахування зношення не проводиться понад 100% вартості основних засобів. Нараховане зношення у розмірі 100% вартості на об’єкти (предмети), які придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для списання їх унаслідок зносу.
Розрізняють два види зношення - фізичне й моральне (рис. 8.4).
Рис. 8.4. Зношення основних фондів |
Фізичне зношення - це зміна механічних, фізичних, хімічних і інших властивостей матеріальних об’єктів під впливом процесів праці, сил природи та інших факторів. В економічних відносинах фізичне зношення є втратою первинної споживчої вартості внаслідок зношення і старіння. Для визначення фізичного зношення фондів застосовують два методи розрахунку - за обсягом робіт і за терміном служби.
Перший метод розрахунку зношення - за обсягом робіт заснований на порівнянні фактичних і нормативних термінів служби або обсягів робіт. Коефіцієнт фізичного зносу (Кфз) можна встановити лише за тими об’єктами, які володіють певною продуктивністю (машини, верстати). Цей коефіцієнт можна визначити за формулою:
К ТфХОф
Лл,=-
Ф-3 П
Н н
Де Тф - кількість років, фактично відпрацьованих машиною; 0,
- середній обсяг продукції, фактично виробленої за рік; П - річна виробнича потужність (або нормативна продуктивність) устаткування; Т - нормативний термін служби.
Другий метод розрахунку зношення - за терміном служби заснований на даних про технічний стан засобів праці, що встановлюються в процесі обстеження. Коефіцієнт фізичного зношення можна застосувати до всіх видів основних фондів. Коефіцієнт фізичного зношення за терміном служби визначається за формулою:
ТС —
Лф. з ~ гр >
Н
Де Тф - фактичний термін служби засобів праці; Тн — нормативний термін служби.
Моральне зношення - це втрата економічної ефективності і доцільності використання основних фондів до закінчення терміну повного фізичного зношення. Моральне зношення першого роду - зменшення вартості машин або устаткування внаслідок здешевлення їх відтворення в сучасних умовах. В цьому випадку відносна величина морального зношення (Кмз1) розраховується за формулою:
М. ЗІ ту
С
Де Ф і Ф — відповідно початкова і відновна вартість основних фондів.
Моральне зношення другого роду зумовлене створенням і впровадженням у виробництво продуктивніших і економніших видів машин та устаткування. Моральне зношення другого роду може бути частковим, повним, а також мати приховану форму. Визначається за формулою:
/.• " "
М. ЗІ тт
С
Де П ІП,-продуктивність (або виробнича потужність) застарілого і сучасного обладнання.
Часткове моральне зношення - це часткова втрата споживної вартості обладнання. Розміри, що постійно збільшуються, можуть 148
Стати причиною використання цього обладнання на інших операціях, де воно буде ще досить ефективним. Повне моральне зношення — це повне знецінення обладнання, при якому його подальше використання є збитковим. Прихована форма морального зношення передбачає загрозу знецінення обладнання внаслідок того, що затверджено завдання на розроблення нової, продуктивнішої й економнішої техніки.
Амортизація основних фондів. Амортизація основних фондів - це перенесення частини вартості основних фондів на знову створений продукт для подальшого відтворення основних фондів до часу їх повного зносу. Амортизація в грошовій формі виражає зношення основних фондів і нараховується на витрати виробництва (собівартість) на основі амортизаційних норм. Норма амортизації на повне відновлення (реновацію) (Н ) визначається за формулою:
Я = Вп~Л + Д х100% В хТ
П а
Де В - первинна вартість основних фондів, грн; Л - ліквідаційна вартість основних фондів, грн; Д - вартість демонтажу ліквідованих основних фондів та інші витрати, пов’язані з ліквідацією, грн; Т - амортизаційний період, рік.
Амортизаційні відрахування по основних засобах нараховуються з першого місяця, наступного за місяцем прийняття об’єкта на бухгалтерський облік, і до повного погашення вартості об’єкта або його списання з бухгалтерського обліку в зв’язку з припиненням права власності або іншого речового права. Нарахування річної амортизації здійснюється одним з таких методів:
• прямолінійним;
• зменшення залишкової вартості;
• прискореного зменшення залишкової вартості;
• кумулятивним;
• виробничим;
• податковим.
Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічної вигоди від його використання. При цьому для різних об’єктів застосовується окремий метод амортизації.
Прямолінійний метод. При застосуванні прямолінійного методу річна сума амортизації розраховується, як ділення вартості, що амортизується, на термін корисного використання об’єкта основних засобів:
Первісна вартість — Ліквідаційна вартість
А. — ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- .
Термін корисного використання
Фактично вартість об’єкта основних засобів, яка амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом терміну його експлуатації. Тому цей метод використовують для нарахування амортизації за об’єктами основних засобів, такими як будівлі, споруди, офісна техніка тощо, знос яких відносно рівномірний протягом усього періоду їх експлуатації та не залежить від обсягу виробництва.
Приклад. Підприємство придбало будівлю, яка використовуватиметься під офісне приміщення. Планується, що знос будівлі розподіляється протягом усього терміну експлуатації рівномірно, тому для нарахування амортизації вирішено застосувати прямолінійний метод. Вартість придбання без ПДВ — 300 000 грн. Очікуваний термін корисного використання — 40 років. Ліквідаційна вартість — 20 000 грн. Річна сума амортизації — 7 000 грн [(300 000 - 20 000) : 40]. Місячна сума амортизації — 583,33 грн (7 000 : 12). Місячна норма амортизації
- 0,19444% (583,33 : 300 000 х 100).
Метод зменшення залишкової вартості. Відповідно до цього методу, річна сума амортизації розраховується як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість:
А = Залишкова вартість х Річна норма амортизації
Ліквідаційна вартість Первісна вартість
Де п — кількість років корисного використання об’єкта основних засобів.
Суть цього методу полягає в тому, що в перший рік експлуатації об’єкта основних засобів сума нарахованої амортизації буде найбільшою. Потім кожного наступного року вона зменшуватиметься і в останній рік нарахування амортизації буде найменшою. При цьому виходять з того, що на початок експлуатації відповідний об’єкт основних засобів ще є новим, тому діятиме ефективно, але в по
дальшому його ефективність знижуватиметься, витрати на ремонт зростуть.
Метод зменшення залишкової вартості слід застосовувати для тих об’єктів основних засобів, ефективність використання яких у період експлуатації зменшується, причому неможливо достовірно оцінити ступінь їх зменшення. Зауважимо, що метод зменшення залишкової вартості належить до групи прискорених методів амортизації нарівні з методом прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивним методом.
Приклад. Підприємство придбало токарний верстат для ремонтно - механічного цеху. В процесі експлуатації його окремі деталі значно зносяться. Тому чим більший термін використання цього верстата, тим більші витрати на його технічне обслуговування та ремонт. Зменшення ефективності відбуватиметься поступово. Тому для нарахування амортизації вирішено застосувати метод зменшення залишкової вартості. Первісна вартість верстата — 10 000 грн. Ліквідаційна вартість — 1000 грн. Термін корисного використання — 4 роки. Річна норма амортизації — 43,77% .
Оскільки річна сума амортизації щороку різна, наведемо її розрахунок у таблиці.
Розрахунок амортизаційних відрахувань при застосуванні методу зменшення залишкової вартості
Рік |
Розрахунок річної суми амортизаційних відрахувань |
Місячна сума амортизаційних відрахувань |
Сума зносу (накопиченої амортизації) |
Залишкова Вартість |
Початок експлуатації |
10 000 |
|||
1 |
437 (10 000x43,77%) |
364,75 (4377: 12) |
4377 |
5623 (10 000-4377) |
2 |
2461 (5623 х 43,77%) |
205,08 (2461: 12) |
6838 (4377 + 2461) |
3162 (5623-2461) |
3 |
1384 (3162x43,77%) |
115,33 (1384: 12) |
8222 (6838 + 1384) |
1778 (3162 - 1384) |
4 |
778 (1778- 1000) |
64,83 (778:12) |
9000 (8222 + 778) |
1000 |
Метод прискореного зменшення залишкової вартості. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи з терміну корисного використання об’єкта і подвоюється:
А = Залишкова вартість х Норма амортизації х 2
|
Де п - кількість років корисного використання об’єкта основних засобів.
Метод прискореного зменшення залишкової вартості є різновидом методу зменшення залишкової вартості і належить до групи прискорених методів амортизації. Цей метод застосовують у разі, якщо планують, що ефективність об’єкта основних засобів на початок експлуатації буде набагато вищою, ніж на кінець експлуатації, та якщо витрати на обслуговування в процесі експлуатації значно зростуть.
Приклад. Підприємство придбало обладнання для виробництва продукції. Вже після першого року експлуатації воно зносилося і його ефективність знизилася майже вдвічі. Тобто зростатимуть витрати на технічне обслуговування та ремонт обладнання. Значно знижуватиметься його продуктивність. Тому для нарахування амортизації вирішено застосувати метод прискореного зменшення залишкової вартості. Первісна вартість придбаного обладнання - 10 000 грн. Термін корисного використання - 4 роки. Ліквідаційна вартість - 1000 грн. Річна норма амортизації - 25% (100% : 4). Оскільки річна сума амортизації щороку буде різною, наведемо її розрахунок у таблиці.
Розрахунок амортизаційних відрахувань при застосуванні методу прискореного зменшення залишкової вартості
Рік |
Розрахунок річної суми амортизаційних відрахувань |
Місячна сума амортизаційних відрахувань |
Сума зносу (накопиченої амортизації) |
Залишкова Вартість |
Початок експлуатації |
10 000 |
|||
1 |
5000 (10 000 X 25% X 2) |
416,67 (5000:12) |
5000 |
5000 (10 000-5000) |
2 |
2500 (5000 х 25% х 2) |
208,33 (2500:12) |
7500 (5000 + 2500) |
2500 (5000 - 2500) |
3 |
1250 (2500 х 25% х 2) |
104,17 (1250:12) |
8750 (7500+ 1250) |
1250 (2500- 1250) |
4 |
250 (1250- 1000) |
20,83 (250:12) |
9000 (8750 + 250) |
1000 |
Кумулятивний метод. Використовуючи кумулятивний метод, річну суму амортизації визначають як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця терміну корисного використання об’єкта основних засобів, на суму кількості років його корисного використання:
А = (Первісна вартість - ліквідаційна вартість) / Кумулятивний коефіцієнт.
Кількість років, що залишаються
„ ,. . до кінця терміни використання
Кумулятивний коефіцієнт =------------------------------------------------------------------------------------------------------------- .
Кількість років використання об'єкта
Кумулятивний метод належить до групи прискорених методів амортизації. Отже, всі принципові особливості цієї групи подібні та полягають у тому, що значна частка амортизаційних відрахувань накопичується протягом перших років експлуатації. Тому кумулятивний метод застосовують у тих самих випадках, що й інші два методи прискореної групи.
І |
Приклад. Початкові умови прикладу 2. Враховуючи те, що в прикладі термін корисного використання становить чотири роки, кількість років застосування об’єкта така: 10 (4+ 3 + 2 + 1). Оскільки річна сума амортизації щороку буде різною, наведемо її розрахунок у таблиці.
Розрахунок амортизаційних відрахувань при застосуванні кумулятивного методу
Рік |
Розрахунок річної суми амортизаційних відрахувань |
Місячна сума амортизаційних відрахувань |
Сума зносу (накопиченої амортизації) |
Залишкова Вартість |
Первісна вартість за вирахуванням ліквідаційної |
9000 (10 000- 1000) |
|||
1 |
3600 (9000x4:10) |
300,00 (3600:12) |
3600 |
6400 (10 000-3600) |
2 |
2700 (9000x3:10) |
225,00 (2700:12) |
6300 (3600 + 2700) |
3700 (6400 - 2700) |
3 |
1800 (9000x2:10) |
150,00 (1800:12) |
8100 (6300 + 1800) |
1900 (3700 - 1800) |
4 |
900 (9000х1:10) |
75,00 (900:12) |
9000 (8100 + 900) |
1000 (1900-900) |
Виробничий метод. Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів:
А = Фактичний обсяг продукції х Виробнича ставка амортизації
„ , ... Первісна вартість - Ліквідаційна вартість
Виробнича ставка амортизації =-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Загальний розрахунковий обсяг виробництва
Виробничий метод застосовують за умови, якщо можна визначити виробничу віддачу об’єкта основних засобів. Класичний приклад застосування цього методу при розрахунку амортизаційних відрахувань транспортних засобів. Вони мають спідометр, тому фактичний обсяг «виробництва» в цьому разі обчислюють виходячи з показників спідометра (в кілометрах) або показників спідометра та кількості перевезеного вантажу (в тонно-кілометрах).
Приклад. Підприємство придбало автомобіль для розвезення придбаних товарів покупцям. Оскільки в цьому разі є можливість достовірно визначити виробничу віддачу цього автомобіля, для нарахування амортизації вирішено застосувати виробничий метод. Первісна вартість автомобіля - 160 000 грн. Ліквідаційна вартість - ЗО 000 грн. Розрахунковий пробіг - 200 000 км. Протягом перших трьох місяців фактичний пробіг - відповідно 700 км, 1300 км, 580 км і т. д. За цими даними виробнича ставка амортизації - 0,65 грн/км [(160 000 - ЗО 000) : 200 000]. Розрахунок нарахування амортизації за перших три місяці наведено в таблиці.
Податковий метод для бухгалтерського обліку. Останнім аб - зацем п. 26 ПБО 7 встановлено, що в бухгалтерському обліку підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством. Наведемо норми амортизації в табл. 8.1.
Крім того, передбачено, що підприємство може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, які не перевищують вищенаведені норми. Тобто ці норми можуть бути нижчими, але не вищими. Також для суб’єктів космічної діяльності до 01.01.2009 р. установлено щорічну 20-відсоткову норму прискореної амортизації основних фондів групи 3. А для технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств при виконанні зареєстрованих у встановленому Законом № 991-XIV порядку проектів технологічних парків
- щорічну 20-відсоткову норму прискореної амортизації основних фондів груп 3 і 4. Норми амортизації для свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ встановлюються у відсотках до їх первісної вартості в таких розмірах (у розрахунку на рік): 1-й рік експлуатації - 10%; 2-й - 18; 3-й - 14; 4-й - 12; 5-й - 9; 6-й - 7; 7-й - 7; 8-й - 7; 9-й - 7; 10-й - 6; 11-й - 3%.
Розрахунок амортизаційних відрахувань при застосуванні виробничого методу
Місяць |
Місячна сума амортизаційних відрахувань |
Сума зносу (накопиченої амортизації) |
Залишкова Вартість |
Початок Експлуатації |
160 000 |
||
1 |
455 (700x0,65) |
455 |
159 545 (160 000-455) |
2 |
845 (1300x0,65) |
1300 (455 + 845) |
158 700 (159 545-845) |
3 |
377 (580x0,65) |
1677 (1300 + 377) |
158 323 (158 700-377) |
І т. д. |
Щодо методів нарахування амортизації, то повною мірою застосувати в бухгалтерському обліку метод, передбачений податковим законодавством, неможливо, оскільки:
По-перше, в бухгалтерському обліку амортизації підлягають усі об’єкти основних засобів: виробничі, невиробничі та безоплатно отримані, а в податковому - лише виробничі;
Таблиця 8.1
Норми амортизації основних засобів при застосуванні податкового методу в бухгалтерському обліку
Об’єкти основних засобів |
Квартальні Норми Амортизації |
Умови застосування |
Будівлі, споруди, їхніх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їхні частини (квартири і місця загального користування) (група 1 основних фондів) |
1,25 |
Для об’єктів основних засобів, придбаних до 01.01.2004 р. та після цієї дати, якщо вони були в експлуатації |
2 |
Для об’єктів основних засобів, придбаних після 01.01.2004 р., за умови, що раніше вони не були в експлуатації (нові основні засоби) |
|
Автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електро-ме- ханічшприладиишструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них (група 2 основних фондів) |
6,25 |
Для об’єктів основних засобів, придбаних до 01.01.2004 р. та після цієї дати, якщо вони були в експлуатації |
10 |
Для об’єктів основних засобів, придбаних після 01.01.2004 р., за умови, що раніше вони не були в експлуатації (нові основні засоби) |
|
Електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони та рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів) (група 4 основних фондів) |
15 |
Для об’єктів основних засобів, придбаних після 01.01.2003 р. |
По-друге, в бухгалтерському обліку амортизація нараховується щомісяця за кожним об’єктом окремо, а в податковому - щоквартально за групами, а не за окремими об’єктами (не враховуючи об’єктів групи 1);
По-третє, в бухгалтерському обліку амортизація починає нараховуватися з місяця, що настає за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання, і припиняється в місяці, наступному за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію, а в податковому - наступного кварталу тощо;
По-четверте, в бухгалтерському обліку базою нарахування амортизації є первинна вартість кожного окремого об’єкта основних засобів з урахуванням поліпшень, які привели до зростання економічних вигод від використання об’єкта, а в податковому - балансова (залишкова) вартість груп 2, 3, 4 на початок звітного кварталу чи окремого об’єкта групи 1. При цьому до податкової вартості групи (окремого об’єкта групи 1) включаються також суми ремонтів.
Тому метод податкового обліку слід використовувати з урахуванням положень ПБО 7. Це означає, що амортизацію за податковим методом у бухгалтерському обліку нараховують не за групами, а за кожним об’єктом окремо, причому як за виробничим, так і за невиробничим і безоплатно отриманим.
Амортизацію нараховують щомісячно, а не щоквартально починаючи з місяця введення його в експлуатацію та по місяць, наступний за місяцем вибуття тощо. До балансової вартості об’єкта не включають суми ремонтів. У цьому разі формула нарахування амортизації (квартальної) за податковим методом у бухгалтерському обліку така:
А = Балансова вартість х Норма обєкта амортизації.
Фактично податковий метод є різновидом методу зменшуваного залишку. Його доцільно застосовувати для нарахування амортизації об’єктів, які мають значний термін корисного використання і на технічне обслуговування та ремонт яких з кожним роком експлуатації постійно збільшуються витрати. Зокрема, податковий метод застосовують для нарахування амортизації будівель та споруд. Зауважимо, що суми амортизації, нараховані за цим методом у податковому обліку й отримані в бухгалтерському обліку, відрізнятимуться з вигценаведених причин. Помилковою є думка, що, обравши податковий метод, не доведеться окремо нараховувати амортизацію для цілей податкового та бухгалтерського обліку. Тому, обираючи податковий метод, керуватися таким аргументом не варто.
Приклад. Підприємство придбало будівлю, яка вже багато років була в експлуатації. Хоча ресурс будівлі дозволяє її використовувати, проте вона потребує постійних витрат на періодичний ремонт та підтримання її в належному стані. На думку підприємства, такі витрати з кожним роком зростатимуть. Тому для нарахування амортизації вирішено застосувати податковий метод. Первісна вартість придбаної будівлі — 500 000 грн. Ліквідаційна вартість — ЗО 000 грн. Будів. ля не є новою, тому застосовується квартальна норма амортизації — 1,25%. Розрахунок нарахування амортизації за три квартали наведено в таблиці.
Розрахунок амортизаційних відрахувань при застосуванні податкового методу за умовами прикладу 6
Квартал |
Розрахунок квартальної суми амортизаційних відрахувань |
Місячна сума амортизаційних відрахувань |
Сума зносу (накопиченої амортизації) |
Залишкова Вартість |
Початок експлуатації |
500 000 |
|||
І |
6250 (500 000 х 1,25%) |
2083,33 (6250:3) |
6250 |
493 750 (500 000 - 6250) |
II |
6172 (493 750 х 1,25%) |
2057,33 (6172:3) |
12 422 (6250 + 6172) |
487 578 (493 750-6172) |
III |
6095 (487 578 х 1,25%) |
2031,67 (6095:3) |
18 517 (12 422 + 6095) |
481 483 (487 578 - 6095) |
Іт. д. |
Деякі аспекти податкового методу для податкового обліку. В
Податковому обліку амортизація нараховується відповідно до ст. 8 Закону № 334/94-ВР. Зауважимо, що в податковому обліку амортизуються витрати на придбання, виготовлення або поліпшення основних фондів, а не основні засоби. Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду. Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначається шляхом застосування норм амортизації, визначених п. 8.6 ст. 8 Закону № 334/94-ВР, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.
Балансова вартість групи основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:
Б(а) = Б(а - 1) + П(а - 1) - В(а - 1) - А (а - 1), де Б (а) - балансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу; Б(а - 1) - балансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому; П(а - 1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, які підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому; В(а - 1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому; А(а — 1) — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.
Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:
Кі = [І(а - 1) - 10] : 100, де І(а - 1) - індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.
Якщо значення Кі не перевищує одиниці, то індексація не проводиться.
Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норми, визначені Законом.