страница на русском: Кризис в Украине, размышления по выходу из кризиса
Криза в Україні, роздуми по виходу з кризи
Кризу, що наступила, в Україні пов’язують зі світовою фінансовою. Зрозуміло, зв’язок є, але якщо б не було зв’язку зараз, то криза все одно б наступила в майбутньому (навіть якщо б її не було в світі). Криза виробництва я маю на увазі (як наслідок і економіки країни). Виробництво і економіка України сьогодні по багатьом показникам не конкурентоздатні!
По яким?
- Ідеологія! Жителі країни в більшості своєму навіть не замислюються про користь днів, що проживаються, для країни (і отримання від цієї користі доходу). Озирніться навколо і запитаєте, що кожен зробив сьогодні (або зробить завтра) для того, щоб прямо або побічно брати участь в піднятті економіки країни? Проаналізуйте кожного доступного для аналізу того, що оточує і себе в тому числі. Я сьогодні практично цілий день грав в «шахи, тобто Герої 3», потім набридло — сів писати цей матеріал, потім прийдуть гості — повечеряємо, можливо підемо в нічний клуб — де тут користь економіці? Можливо завтра допоможу — на роботі я беру участь в розробці і впровадженню декількох енергозберігаючих проектів — електростанції на дровах, найбільш дешевої котельні на біомасі. Без мене (як ідейного керівника) можливо ці проекти або не упровадяться (хоча фахівці є і я окрім пріоритетного розподілу і таких невистачаючих засобів і декілька керуючих моментів ні в чому не беру участі) або запустяться набагато пізніше. Далі, на протязі тижня я відстежую впровадження проектів (і їх можливу користь) і активно рекламую їх всіма способами, в основному через інтернет. Це я про себе, ніби корисний, раз через раз. Що оточують: підприємниця з косметичним салоном і торгівлею секонд-хенд — теж користь, але не шкода точно. Військовий, офіцер — можливий захист Батьківщини — користь, головне не шкода і хабарів ніхто не дає (і він відповідно не бере), як іншим подібним чиновникам (міліціонерам, даїшникам, податківцям і так далі). Підприємець-фермер у мене на вечері — явно приносить користь, займається сільським господарством, обробляє більше 1000 гектар землі… Менеджер моєї компанії, основний стимул (мотив) якого — об’єми продажів, з яких він «відсотково» заробляє. Оскільки продаємо ми устаткування, яке проводить ТНП, то зрозуміло і він приносить користь (якщо б продавали наркотики-то ні я ні він користь по моїй теорії б не приносили державі). Ідеологічно навколо мене ніби всі розуміють що таке користь — але така ситуація не скрізь і не по максимуму «ми віддаємося» цій користі. Я думаю, що від 40 до 60% населення України ніякої користі економіці країни не несуть. Потрібно створити таку ідеологію, з допомогою ЗМІ, освітніх установ, щоб все 100% населення України прагнули принести користь і отримати від цього дохід. Ще раз доходи населення тільки від користі, або заробляти тільки на прогресі! Якщо цифри вірні і ми піднімемо ідеологію заробляння на прогресі в двічі, то так же в двічі піднімемо «конкурентоздатність виробництва України».
- Український (СССР-вський) менталітет відносини до праці — в більшості своїй ми не працюємо монотонно (конвеєрно). Наприклад якщо китайський (турецький) токар робить в день 2000 яких-небудь однакових деталей і йому більше ні про що думати не треба, то наш (радянський) в подібній ситуації робить на порядок менший, але «по шляху» міркує про помилки виробництва, неорганізованість постачання і аж до проблем держави. За наявності замовлень і гідній оплаті праці китайці можуть працювати до 14 — 15 годин за добу, більшості наших висока оплата не мотив, щоб напружуватися. Але це з іншої сторони і добре, зате наша середня робоча людина «універсальна», тому виробництво в Україні частіше треба розміщувати по «індивідуальним замовленням». Конвеєрне виробництво з нашими людьми в більшості своїй конкурентоздатний не вийде — таке виробництво вигідно розміщувати або в відповідних країнах або запрошувати звідти людей нам для роботи за конвеєром. Виключення — виробництво товарів, витрати на доставку (затаможку-розтаможку) яких надмірно великі.
- Українському менталітету властиво «тягнути гуму» — відкладати на завтра те що можна зробити сьогодні. Час в СНД ще не так сильно цінують, як «на Заході». Знову ж ідеологією і гаслами типу: «Не відкладай на наступну хвилину те, що можеш зробити в цю хвилину!». Потрібно цю особливість місцевого менталітету ліквідовувати!
- Освіта — люди в Україні стурбовані освітою! 99% робочих і ІТР професій вимагають навчання на робочому місці від сили 2 — 3 тижні (Ю.Мороз — shsd.ru), навіщо ж більше 15 років навчання? У час здобування освіти природний людина ніякої користі економіці країни не приносить. І собі учні не приносять користі і «паразитів-вчителів» довголітні повчальні плодять — тут майже «і зариті» 40% не корисних економіці людей і ще 20% в виді хабарників ДАІ, податкової, міліції, різних бюрократів державних установ, тобто 20% корупціонерів.
Завдяки «завищеному» освіті в Україні, як і в інших країнах СНД дуже великий інтелектуальний потенціал середнього робочого. Може це і добре, що освітою нас напихають більш 15 років — інакше цей потенціал «універсальних людей» був би можливо менше. Хоча не факт — більшість Кулібіних наприклад у мене на виробництві без вищої освіти. Так от, один з виходів з кризи нам підказали декілька сторонніх замовлень по наладці Китайського устаткування — наші універсальні люди найбільш конкуренти в наладці устаткування як свого, так і імпортного виробництва! Ці послуги можливо і треба рекламувати виробничим підприємствам, подібним нашому для виходу з кризи!
Рашид
26.10.08 р.
Майстерня своєї справи