страница на русском: Делимся опытом и технологиями малого бизнеса (часть вторая)

Ділимося досвідом і технологіями малого бізнесу (частина друга)

Технологія виробництва пінополістиролу (пінопласту)

Технологія виробництва пінополістиролу складається з рівномірної обробки теплоносієм полістиролу суспензійного вспінюючого — це єдина сировина для цього виду пінопласту (не рахуючи тепло-энерго-носіїв). Сам полістирол отримують, при складніших хімічних процесах і сировиною для нього є нафта (або її похідні) — технологію ми не вивчали. Сама назва пінополістирол говорить за себе — це вспененний полістирол, який ми звикли бачити у вигляді упаковки різної побутової техніки або у вигляді листового пінопласту, що вживають для теплоізоляції приміщень. Теплоізоляція і упаковка — найбільш масове застосування пінополістиролу сьогодні. Пінополістирол — точніша назва цього виду пінопласту. Пінопласти — це різні види спінених полімерів (видно з назви), один з видів пінопласту і є пінополістирол.

Повернемося до технології: як вже писав, для спінювання сировини для пінополістиролу необхідний ефективний теплоносій з температурою від 90 до 150 ° — при цих температурах полістирол вспенюєтся і в замкнутому просторі, т.з. прес-формах під дією таких температур спекаєтся і не розплавляється. Найбільш ефективним і комерційно використовуваним теплоносієм сьогодні є звичайна вода або пара — узявши бісер сировини (дрібні гранули суспензійного полістиролу) і просто кинувши їх у воду з температурою вище 90 °, ми відразу можемо отримати вспененний полістирол хоч і в домашніх умовах (у чайнику). Так ми отримуємо «повітряні кульки пінопластів», які так само в побуті іноді застосовуються при виробництві безкаркасних меблів, як обманки і наживки для риб, для утеплення полови і так далі для комерціалізації процесу отримання «кульок пінопластів» як теплоносій застосовують пару, що виробляється парогенераторами (електричними, на газу, рідко-паливними, твердопаливними і т. д.), а як механізація і автоматизація процесів — машину для рівномірної обробки парою полістиролу, так званий вспінювач (предвспінювач). Якщо завдання тільки отримувати кульки різної щільності, то з устаткування достатньо джерела пари (парогенератора) і вспінювача, потрібні так само мішки (тара) — де накопичуватиметься і зберігатиметься повітряний полістирол, оскільки пінополістирол в об’ємі в 30—70 раз більше, ніж сировина (сировина — дрібний бісер діаметром до 1,6 мм), то мішки роблять від 5 кубів і більше об’ємом і закріплюють в каркасах — навіть на міні-вспінювачах, що випускаються тільки в МСД, 5 кубів заповняться за пару годин роботи устаткування. Для подачі спінених кульок в мішок використовують пневмотранспорт, детальніше на рис.:

Так спрощено виглядає виробництво тільки вспіненого полістиролу. Надалі, для виробництва листового або інших виробів (форм) пінополістиролу гранула з бункера подається в спеціальних герметичних (або напівгерметичних) формах, де під дією тієї ж пари, тільки у великих об’ємах відбувається теплова обробка гранул, під дією якої, герметично закриваються т.з. в прес-формах гранула спекаєтся і загальна маса набуває геометрії прес-форми. В основному прес-форми для виготовлення пенополістирольних блоків мають геометрію прямокутного паралелепіпеда з розмірами 1 м × 2 м × 0,5 м. З такої форми, сформувався «куб» (так зазвичай називають отриманий блок пінополістиролу з подібних форм, хоча правильно — прямокутний паралелепіпед об’ємом 1 кубометр) після охолоджування витягують і далі ріжуть на листи. Різання зазвичай відбувається гарячою (під напругою) ніхромовою струною на спеціальному устаткуванні — столах для різання пінопласту (пінополістиролу). Так само поширено фігурне різання пінополістиролу — ці ж куби пінополістиролу закріплюються на спеціальних поворотних столах і за допомогою спеціальних програм, комп’ютера і іншого супутнього оснащення з блоку вирізуються різні фігури, букви і так далі. Таке устаткування професіонали називають термоплоттерами, по простому — верстати для фігурного різання пінопласту. Інша поширена геометрія блок-форм — т.з. термоформа або термоблок або незнімна опалубка, зазвичай в СНГ що має розміри 1 м × 0,25 м × 0,25 м. Масові споживачі певних однакових виробів з пінополістиролу, (ящики або упаковка або будівельна терка) виготовляють ці вироби на відповідних прес-формах, що мають внутрішню геометрію отримуваного виробу. Застосовувати для масового виготовлення однакових виробів стіл фігурного різання пінополістиролу комерційно не ефективно — продуктивність на порядок нижча, ніж робити ті ж вироби в прес-формах. На мал. спрощено показана подальша обробка гранул пінополістиролу після спінювання для отримання листового пінопласту:

Рашид
Учредитель МСД
4.02.09 р.

Технологія виробництва пінобетону

Як заощадити в цей складний кризовий період і отримати кращий і дешевше джерело матеріалів в будівництві? Один з варіантів — отримати об’ємний (вспененний) цементний блок з Гостовськимі параметрами, побудувати будівлю, здати в експлуатацію, і все це без звичайних проблем, і навіть «трохи» запрацювати на заощаджених матеріалах і нервах. Одним з кращих спінених матеріалів для будівництва заслужено вважається пінобетон. Чудова можливість випускати пінобетон при малих вкладеннях і швидке самоокуповування, вивела цю галузь в лідери виробництва будівельних матеріалів. Технологія виробництва пінобетону полягає в отриманні суміші цементу, води, піску і повітряних кульок (0.1..0.5 мм у діаметрі) отримуваних за допомогою піноутворювача. Сам піноутворювач (ПУ) отримують, при складніших хімічних процесах і сировиною для нього є Поверхнево Активні Речовини (ПАР), самим найближчим аналогом яких є кухонні засоби для миття посуду. Приставка Піно і говорить про вспінену структуру, яку ми звикли бачити у вигляді «пемзи», знаменитого «пятоочищювач». Будівництво і теплоізоляція — найбільш масове застосування пінобетону сьогодні. У післявоєнні роки в СРСР направлення будівництва з пінобетону і пеноглінобетона було одними з пріоритетних, що говорить про щонайширшу область застосування і прекрасний економічний ефект, який може і повинен бути досягнутий зараз, в наші дні. Які ж підводні камені зустрінуться на шляху початкуючих виробників? Відповімо — тільки бажання почати нову справу, тому що десятиліттями відладжена технологія і простота початкових складових — це тільки 50% успіху. Свіжий цемент, рекомендується ПЦ 500Д0 (можна і 400 марки, але не лежалий) у кількості від 350 до 400 кг на 1 м³ отриманого пінобетону (ПБ) і неглинистий пісок (0.1..1 мм) від 40 до 500 кг плюс вода (температурою вище +10 С) 200 л, змішані в змішувачі лопатки (шнековому) і введена туди піна, отримана в піногенераторі (ПГ) ПУ, дають постійно стійкий, якісний результат — пінобетон, звичайно при дотриманні технології і рецептури. Деякі народні «умільці» вимішують ПБ у змішувачах «груша» і можуть отримати пристойний результат. Так ми отримуємо «повітряну» цементну суміш, яка так само застосовується при виробництві блоків, для утеплення полови, горищ, стенів і так далі. Щоб вийти на промислові об’єми у виробництві ПБ необхідно застосовувати засоби механізації — завантажувальні бункери, що подають шнеки, вагове устаткування.

Так спрощено виглядає виробництво пенобетонних блоків у формах. Устаткування, що виробляється нами, максимальне повно розширює область застосування ПБ, за рахунок мобільності і пневмовигрузки суміші на висоти до 30 м і по горизонталі до 60 м. Конкурентоздатна цінова політика підприємства дозволяє випускати будь-який тип технологічного устаткування під вимоги замовника.

Олександр Пірогов
Інженер по спінених бетонах МСД
6.02.09 р.

Технологія виробництва пеноїзола

Людині дуже дорого дістається тепло, а ще дорожче його зберегти. Часто заходи по утриманню тепла і теплоізоляції приміщень обходяться дорожче самого втраченого тепла. Одній з найефективніших і дешевих технологій є виробництво Пеноїзола.

Існує безліч видів теплоїзоляторів, одним з яких є група пінопластів, таких як полістирол і ін., а так само карбомідний — це якраз і цікавить нас Пеноїзол (відомий під назвами мікропор, ізопор і ін.). Ця технологія широко застосовувалася з 1950 г у Германії, а слава про економних німців і зараз на вустах. Вони з’єднали широко вживані в інших областях економіки речовини, такі як Смола карбомідна КФ (КФМТ) — з деревопереробної промисловості, ортофосфорна кислота, що є закріплювачем (полімеризатором) — з химпрома, піноутворювач серії АБСК (кислотний) — він навіть є у пожежників.

Ніяких рідкісних і дорогих матеріалів, необхідно тільки дотримувати технологію приготування компонент перед роботою і в процесі заливки. Всі перераховані речовини проводиться і на Україні, недорого і якісно. Смола в м. Горловці ПУ «СТИРОЛ», «ЗОРЯ» м. Рубіжне, Луганської обл. і ряд постачальників імпортної сировини, які широко рекламують себе в Інтернеті. Ортофосфорна кислота СумыХимПром, та інші. АБСК — кращий концентрат фірми LG, і знову ж таки Інтернет. Головне, щоб початкові компоненти були не прострочені (у смоли термін «життя» 30 днів), тому ми не рекомендуємо користуватися Китайською смолою КФ, тільки контейнер до Одеси добирається 20 доби. Почали з’являтися публікації і репортажі про нібито нездужаннях людей, що контактують з пеноїзолом, на жаль в гонитві за прибутком виробник мабуть застосував прострочену імпортну КФ, що спричинило повільний вихід формальдегіду (його масова частка в КФ до 0.25%), хоча зазвичай він випаровується за 30 годин, звичайно при дотримань всіх правил роботи, описаних в супровідних документах, ЩО ЙДУТЬ з нашим устаткуванням.

Процес отримання Пеноїзола, схожого на застиглу вату, полягає в примусовому змішуванні піни, отриманої з АБСК і ортофосфорної кислот в піногенераторі (ПГ) з КФ, і подачі суміші по трубопроводу до місця заливки.

Область застосування Пеноїзола величезна, починаючи від залівки-утеплення полови, горищ, міжстінного простору до отримання плит, як широко відомий і полістирол пінопласт, але дешевше. Його структура дрібнопориста, чудово утримує тепло, паропроникність на рівні деревини, тобто стіни «дихають», його не бере грибок, ну і миші теж.

Ми випускаємо одні з найтехнологічніших, простіших в настройці і обслуговуванні установок ГЖУ. Наші пристрої здатні працювати на будівництвах і в умовах житлових приміщень, не вимогливі до живлення (220 В), легко переносяться, вага без ємкостей і компресора, всього 15 кг. Все обслуговування полягає в промивці трубопроводів і акуратності виконання робіт. Повнота технологій, що додаються, дозволяє без особливих затримок приступити до роботи, необхідно тільки дотримуватися регламенту.

Це коротка схема роботи вузла ГЖУ при заливці форм. Підключивши довгий шланг (до 10 м) до змішувача, можна подати суміш до місця заливки на будівельній ділянці і повністю задовольнити замовника за якістю і кількості утеплювача різної щільності від 15 кг/м³ до 30 кг/м³.

Олександр Пірогов
Інженер по спінених бетонах МСД
6.02.09 р.

Технологія виробництва фасадної фарби і водно-дисперсійних матеріалів

Технологія приготування водно-емульсійних фарб складається з перемішування різних компонентів, основні з яких — це вода, дисперсія, наповнювач, вибілювач, загусник, пігмент і консервант. З самих назв компонентів видно їх призначення:

Дисперсія (латексна або акрілатна) — основна складова фасадної або інтерьерной фарби, плівкотвірна рідка речовина, можна сказати що це концентрована грунтова фарба, природно комерційно не ефективно такою дорогою фарбою наносити грунт…

Наповнювач — зазвичай крейда або мармурова пудра, найбільша по вазі складова будь-якого рецепту фасадної фарби.

Вибілювач — роль вибілювача зазвичай грає діоксид титану у вигляді дрібного порошку, окрім як вибілювач він «допомагає розчину краще перемішатися»…

Загусник — компонент у вигляді порошку або в’язкого розчину, необхідний для збільшення в’язкості розчину, що у результаті позначається при застосуванні отриманої фарби.

Консервант — компонент, що збільшує термін зберігання (можливо експлуатації) фарби.

Пігмент — фарбник, у вигляді порошку або рідини.

Примітивно змішувати компоненти можна у відрі електродрилем з насадкою (міксером) — так і роблять деякі види водоемульсионок в домашніх умовах. Але ефективніше і продуктивно використовувати для змішування фарб т.і. дісольвери — змішувачі із спеціальною фрезою, в яких окрім звичайного змішування відбувається «діспергация розчину» — трохи більш складний процес, що значно підвищує якість отримуваної фарби. Докладніше про технологію виготовлення фасадної фарби і рецепт можна подивитися на стр.: msd.in.ua

Рашид
Засновник МСД
4.02.09 р.

Секрети успіху бізнесу

У попередньому випуску ми розповіли про 12 принципів продуктивності Емерсона, пропагованих на нашому підприємстві. Ці принципи були описані Емерсоном більше 100 років назад. Головна думка Емерсона: дійсна продуктивність праці завжди дає максимальні результати при мінімальних зусиллях! Ці принципи можна вважати основоположними, і окрім бізнесу вони підходять до будь-якого заходу і справи. Щоб бути ближче до виробництва товарів і послуг, ми вибрали для себе стратегію (і тактику) ведучої в світі виробничої компанії на сьогоднішній день — Тойота, сьогодні ні для кого не секрет, що по співвідношенню ціна-якість автомобілі фірми Тойота — кращі в світі! Тут публікуємо деякі витримки і принципи роботи підприємства Тойота, більш докладніше на нашому сайті і інших джерелах Інтернет:

Короткий огляд 14 принципів, складових підхідів Toyota

1. Ухвалюй управлінські рішення з урахуванням довгострокової перспективи, навіть якщо це завдає збитку короткостроковим фінансовим цілям.
2. Процес у вигляді безперервного потоку сприяє виявленню проблем.
3. Використовуй систему витягування, щоб уникнути перевиробництва.
4. Розподіляй об’єм робіт рівномірно (хейдзунш): працюй як черепаха, а не як заєць.
5. Зроби зупинку виробництва з метою рішення проблем частиною виробничої культури, якщо того вимагає якість.
6. Стандартні завдання — основа безперервного вдосконалення і делегування повноважень співробітникам.
7. Використовуй візуальний контроль, щоб жодна проблема не залишилася непоміченою.
8. Використовуй тільки надійну, випробувану технологію.
9. Виховуй лідерів, які досконально знають свою справу, сповідають філософію компанії і можуть навчити цьому інших.
10. Виховуй неабияких людей і формуй команди, що сповідають філософію компанії.
11. Поважай своїх партнерів і постачальників, став перед ними важкі завдання і допомагай їм удосконалюватися.
12. Щоб розібратися в ситуації, треба побачити все своїми очима (генті генбуцу).
13. Ухвалюй рішення не поспішаючи, на основі консенсусу, зваживши всі можливі варіанти; упроваджуючи його, не зволікай (немаваси).
14. Станьте структурою, що навчається, за рахунок невпинного самоаналізу (хансей) і безперервного вдосконалення (кайдзен).

Докладніше про принципи підходу в книзі 14 принципів, складових підходів Toyota.

Ділимося досвідом і технологіями малого бізнесу

Відповіді на запитання

• вирощування грибів ШАМПІНЙОНИ
• план дитячого садка
• план технічного періодичного і поточного обслуговування
• переробка побутових відходів на паливо
• Креслення Пристроюдля регулювання форсунок
• процес вирощування печериці
• як вирощувати пачериці
• технологія вирощування печериць
• виготовлення брикетів в домашніх умовах
• мицелий вешенки
• як вирощувати пачериці
• вирощування печериць мицелий